Він був людиною-епохою. Його любили за простоту, щирість і незбагненну доброту та смиренність. Його поважали за глибинну мудрість і розважливість.
Ним захоплювалися в той час, коли він з усмішкою на обличчі і цілковитою любов’ю приймав життєві випробування, серед яких була хвороба.
Любомир Гузар – людина з Україною у серці. Його дитинство пройшло під воєнні вибухи бомб у рідному Львові, далі еміграція в Австрію, а через п'ять років навчання в Штатах в малій духовній семінарії. І служба в Італії.
А після розпаду Радянського Союзу він повернувся на Батьківщину. Хотів побачити незалежну Україну. У найскладніші сторінки української історії Блаженніший підтримував свій народ. Його називають провідником Євромайдану.
Блаженніший підтримував військових, які воюють на Сході, і усіх тих, кого, як його в дитинстві, торкнулася війна.
Читайте також: Порошенко про Гузара: Висловлюю глибоку шану цій світлій людині