Архів
Курси валют
youtube @24
Loading...
google @24
RSS СТРІЧКА
Загальний RSS

Топ новини

Відео новини

Знайди заправку: як "винахідливі" підприємці встановлюють АГСП просто на парковках

Наші гроші з Денисом Бігусом
Наші гроші з Денисом Бігусом / bihus.info

Мережа газових заправок "БАРС" встановлювала АГЗП в обхід чинних вимог щодо необхідної документації та нехтуючи правилами безпеки.

Про це повідомляє Bihus.info.

У березні цього року КМДА розпочала примусовий демонтаж модульних АГЗС у Києві, оголосивши 353 газові заправки нелегально розміщеними. За останніми даними, вже демонтований практично увесь перелік, при чому 101 заправку примусово демонтували КП "Київблагоустрій" спільно з ДСНС і Комунальною аварійно-рятувальною службою "Київська служба порятунку". А 249 заправок їхні власники, не чекаючи примусу, закрили самі.

Основні претензії, які міська влада висловлює щодо таких заправок, – це порушення порядку оформлення дозвільної документації на розміщення АГЗП, нехтування правилами безпеки на заправних станціях, а також несплата податків.

Наразі єдиного документу, який би регулював порядок та правила розміщення АГЗП в Києві, немає. Ідея такого порядку в КМДА існує ще з літа 2015 року, однак досі у статусі не затвердженого проекту. Таким чином наразі існує низка розрізнених нормативно-правових актів, і в суперечці за легальність чи нелегальність заправок КМДА та власники АГЗП апелюють до різних.

Так, КМДА при визначенні переліку незаконно встановлених АГЗП керувалося Правилами благоустрою міста Києва. Згідно з п. 15.3.26. "Розміщення АГЗП", для облаштування заправки треба:

– договір оренди земельної ділянки;

– висновки СЕС, Головного управління екологічної безпеки, Головного управління МНС (нині ДСНС);

– дозвіл держнаглядохоронпраці;

– генплан або схема розміщення;

– ліцензія підрядної організації;

– договір про сплату пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва, виданий ГУ економіки та інвестицій КМДА.

Читайте також: Хто "стоїть" за найзагадковішим тендерним паливником України

Модульні АГЗП часто не виконують навіть перший пункт – оформлення земельної ділянки, просто нехтуючи ним або ж використовуючи обхідні шляхи. Так, наприклад, одна із заправок бренду "БАРС" була розташована по вул. Північна, 3 на земельній ділянці, котра за даними кадастру не обліковувалася взагалі ні за ким.

Інша, без оформлення ділянки, була встановлена на території КП "Спеціалізоване управління протизсувнихх підземних робіт" (Військовий проїзд,8). Ще одна була розміщена по вул. Милославській на ділянці, що обліковується за КП "Київпастранс" (по суті, за кілька метрів від розв’язки трамвайної колії), нібито на підставі договору з КП. Однак його до суду власники заправки так і не подали.

Що ж до обхідних шляхів, то низка заправок під брендом "БАРС" були розміщені на території комунальних парковок: замість оренди земельної ділянки, ТОВ "Барс 2000" або ТОВ "Де-Люкс" (власник обох Геннадій Гладченко) найчастіше через ланцюжок із ще кількох фірм брали у КП "Київтранспарксервіс" декілька паркомісць і на них облаштовували АГЗП. Саме за такою схемою, згідно з судовими рішеннями, були встановлені заправки, наприклад, на пр.Академіка Корольова, 1 (Святошинський район), пр. Ватутіна 14 (Дніпровський район), вул. Червоногвардійській (Деснянський район), пр. Григоренка, буд. 4-А (Дарницький район), вул. Крайня (біля вул. О. Сабурова, Деснянський район), вул. Уборевича (Святошинський район).

Прокуратура в інтересах міста подала низку позовів до суду з вимогою звільнити самовільно зайняті земельні ділянки, апелюючи зокрема до тих же Правил благоустрою, де зазначено, що майданчики для платного паркування призначені для тимчасової стоянки транспортних засобів, і на таких земельних ділянках оператор не має права здійснювати будь-яку діяльність, окрім паркування. Суди першої інстанції прокуратура в інтересах міста вигравала.

Однак більша частина судів наразі програні в апеляційній та касаційній інстанціях або ж повернуті на повторний розгляд. В ході детальнішого розбору наявних документів раз за разом виявлялося, що власники заправок, хоч і справді не оформлювали оренду земельної ділянки під АГЗП, натомість отримували низку погоджень на їхнє розміщення з інших інстанцій.

Так, у випадку з заправкою на Григоренка виявилося, що Мінрегіон видало погодження концепції на розміщення АГЗП, а Департамент містобудування та архітектури на запит щодо погодження розміщення АГЗП відповів, що принципово не заперечує за умови подальшого оформлення паспорту прив'язки об'єкту до місцевості, погодження концепції щодо розміщення та виконання вимог пожежної безпеки. Аналогічні погодження виявилися й у заправок на Уборевича, Симиренка і Бальзака.

Читайте також: Як СБУ організувало замовну акцію під будинком активіста-антикорупціонера: розслідування

Окрім того, в ході судових суперечок виявилося, що багато АГЗП знаходиться під охороною того самого КАРСу та Аварійно-рятувального загону ГУ ДСНСУ у місті Києві на підставі договорів щодо аварійно-рятувальних робіт у разі виникнення загроз безпеки чи надзвичайних ситуацій. Тобто заправки були щодо безпеки на обслуговуванні у структур, які нині задіяні у демонтажі АГЗП як потенційно небезпечних об’єктів. Договори з КАРСом і ДСНС мали вже згадані заправки на Червоногвардійській, Корольова, Ватутіна і ще одна на Симиренка.

При цьому в самому КМДА наголошують, що АГЗП у тому вигляді, в якому вони функціонують в Києві – небезпечні. За словами керівника апарату Володимира Бондаренка, вони масово нехтують правилами безпеки на об’єктах: "На сьогодні законодавством передбачена декларація безпеки. Це фактично кожен підприємець за допомогою сертифікованого експерта оцінює безпеку свого об’єкта і реєструє її в двох органах – в міськдерадміністрації і в ГУДСНС. Жодної декларації безпеки по 370 об’єктам в КМДА немає. В таких ємностях має бути система раннього витоку газу. Її немає. Має бути система пожежогасіння. Її немає. Ця ємність має бути заглиблена – немає".

Голова Першої Київської асоціації скрапленого газу (ПКАСГ) Олександр Приступов на прес-конференції 6 квітня назвав заяви міської влади про небезпеку газових модулів маячнею: "Вибухонебезпечні страшні модулі, які можуть вибухнути в будь-яку хвилину й убити мільйон громадян – це повна маячня і абсурд. Жоден модуль в Києві не вибухнув. Це все чорна інформаційна кампанія".

Разом з тим, по тому самому "БАРСу" є кримінальна справа за порушення правил безпеки на одній із заправок. В листопаді 2016 року по такому епізоду було затверджено вирок директору ТОВ "Барс 2000" Сергію Лисюку. Йшлося про АГЗП "БАРС", розміщену в 2015-2016 роках по вулиці Новокостянтинівській, 4-А. В лютому 2015 року заправку перевірила обласна Дерслужба гірничого нагляду і промбезпеки. Виявилося, що АГЗП працює з порушенням вимог законодавства про охорону праці, про об'єкти підвищеної небезпеки і про пожежну безпеку.

Відповідно до рішення Окружного адміністративного суду міста Києва в травні 2015 року роботу АГЗП було зупинено. Однак уже за рік, в серпні 2016 року виявилося, що заправка і далі працює. Керівник "Барс-2000" уклав угоду з прокурором про визнання винуватості й у якості покарання лише сплатив штраф – 3400 гривень.

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
powered by lun.ua
Коментарі
СЛУХАЙ ON AIR
РАДІО МАКСИМУМ Радіо Максимум
ЧИТАЧІ РЕКОМЕНДУЮТЬ
Більше новин
Новини інших ЗМІ
При цитуванні і використанні будь-яких матеріалів в Інтернеті відкриті для пошукових систем гіперпосилання
не нижче першого абзацу на Телеканал новини «24» — обов’язкові.
Цитування і використання матеріалів у оффлайн-медіа, Мобільних додатках, SmartTV можливе лише з письмової згоди Телеканалу новин «24».
Матеріали з маркуванням «Реклама» публікуються на правах реклами.
Усі права захищені. © 2005—2017, ПрАТ «Телерадіокомпанія “Люкс”», Телеканал новин «24»
Залиште відгук