• укр
  • рус
Архів
Курси валют
youtube @24
Loading...
google @24
vkontakte @24
RSS СТРІЧКА
Загальний RSS

Топ новини

Відео новини

Дивись онлайн онлайн
укр
Для можливості перегляду онлайну потрібно встановити Adobe Flash

Зрив перемир’я: хто винен, і коли чекати миру на Донбасі

Чому бойовики порушують
Чому бойовики порушують "режим тиші", і як діяти Україні? / Кореспондент

Так зване розведення збройних сил у зоні конфлікту на Донбасі, яке формально розпочалося 22 вересня, щодоби зривають проросійські бойовики, які обстрілюють українські позиції, в тому числі із забороненої мінськими угодами зброї. Чому знову зриваються домовленості і яким чином можна врегулювати ситуацію, розбиралися журналісти сайту "24".

Перемир’я крізь обстріли бойовиків

Нагадаємо, що 21 вересня у Мінську контактна група досягла домовленості про відведення озброєння від лінії розмежування на трьох ділянках – у районах населених пунктів Станиця Луганська, Золоте і Петрівське. Згідно угоди, сторони мають щонайменше 7 днів дотримуватися тиші. Якщо ж протягом цього часу режим тиші не буде порушений жодною із сторін, то після цього можна буде вести переговори щодо відведення живої сили і техніки від лінії зіткнення.

До речі, ці угоди стали наслідком візиту в Україну міністрів закордонних справ Німеччини Франк-Вальтера Штайнмайєра і Франції Жан-Марка Еро, які приїхали з російськими пропозиціями. Та, незважаючи на те, що ці умови нібито підтримала Москва, проросійські бойовики порушують їх постійно. Зокрема, терористичні угрупування тільки за минулу добу 44 рази обстріляли позиції українських військових. Зокрема, з 120-мм мінометів вели вогонь в районі Широкиного і Водяного. Така ситуація повторюється майже щодня. Посилюються обстріли і на маріупольському напрямі.


Бойовики демонстративно кожного дня порушують перемир’я

Втім, українська сторона розпочала відведення своїх військ на двох ділянках – в Золотому і Петрівському. Хоча, як зауважує голова правління Центру соціологічних та політологічних досліджень "Соціовимір" Сергій Таран, це відведення можна вважати більш тестовим, ніж реальним кроком щодо врегулювання військового конфлікту. Адже відстань, на яку повинні відвести війська, близько одного кілометра, тоді, як лінія зіткнення набагато довша.

Але західні партнери повинні побачити, що з українського боку є політична воля, і ми надійні партнери,
– вважає політолог.

В свою чергу представник контактної групи з боку України, екс-глава СБУ Євген Марчук зазначає, що синхронне розведення сторін – це лише початок врегулювання.

Адже треба розмінувати дороги для того, щоб могли по них рухатись патрулі ОБСЄ. У них, за мандатом місії, безпека персоналу є питанням номер один. Якщо немає переконання, що дорога розмінована від закладених мін та тих мін, що не розірвались, то це не вважається прийнятним,
– заявив Марчук.

Станиця Луганська і ОБСЄ

Найбільше проблем виникло в Станиці Луганській. Адже тут мова йде про відведення українських збройних сил із населеного пункту, який є частиною підконтрольній Україні території, але фактично це "сіра" зона. Через невеликий місточок через річку Сіверський Донець розпочинається вже окупована терористами територія, стоять блокпости бойовиків. Тому цілком зрозуміло, що більшість місцевого населення проти відходу ЗСУ. Адже вони, по суті, залишаться беззахисними. Бойовики можуть у будь-який момент зайти і розпочати розправу з проукраїнськи налаштованими місцевими жителями.

При цьому спостережна місія ОБСЄ, яка повинна контролювати розведення військ, нічого не стане робити. Як зауважив один із керівників місцевої адміністрації Станиці, представники місії бояться навіть вийти з машини.

Моніторингова місія ОБСЄ не має реальних важелів впливу. Були випадки, коли в групи місії входили російські офіцери, які "не помічали" буквально на відстані 100 метрів від лінії зіткнення російські танки Т-72. Функції моніторингових груп дуже обмежені. Головне – їхня безпека,
– зазначає політичний експерт Андрій Дацюк.

Про те, що моніторингова місія ОБСЄ абсолютна неефективна і часто діє на користь противника, говорить нещодавня заява заступника її глави (!) Олександра Хуга, який вважає, що розведення військ у Станиці Луганській зробить безпечнішим для жителів перехід через річку Сіверський Донець.


Станиця Луганська поки що підконтрольна Україні

Насправді розведення військ лише полегшить терористам доступ на поки що підконтрольну Україні територію. Саме через той місточок. Крім того, недалеко розташована ТЕС, до якої після такого розведення військ бойовики отримають вільний доступ. Як мінімум, ТЕС замінують. Максимум – Станицю Луганську займуть бойовики, і вона перейде під їх контроль. Україна відновити контроль зможе тільки у випадку відновлення боїв.

Читайте також: Місія ОБСЄ недобросовісно моніторить ситуацію на Донбасі, – ЗМІ

Взагалі включення цього населеного пункту в точки для розведення військ виглядає як провокація з боку Москви. Неясно, куди дивилися українські представники. Цілком правий директор Центру дослідження громадянського суспільства Віталій Кулик, який вважає, що до контактної групи в Мінську потрібно включити представників військових окружних адміністрацій Донецької і Луганської областей – вони могли б запобігти такому розвитку подій.

Поки що відведення військ, яке повинно було розпочатися 9 жовтня, в Станиці Луганській не буде. 6 жовтня там знову лунали постріли з боку терористів. Місію ОБСЄ бойовики не допустили до ділянки розведення сторін. Як заявив міністр оборони Степан Полторак, про розведення сторін у Станиці Луганський найближчим часом мова навіть не йтиметься.

За словами прес-секретаря екс-президента Леоніда Кучми Дарки Оліфер, Україна жорстко поставила питання зриву в розведенні озброєння в Станиці Луганській.

Українська сторона жорстко поставила питання про зрив Рамкового рішення в розведенні сил і засобів з боку ОРДЛО, зокрема, в районі Станиці Луганської, а також в недотриманні режиму тиші і взятих на себе зобов'язань в рамках мінських домовленостей з боку ОРДЛО. Крім того, ми наполягаємо на постійному моніторингу в місцях розведення сил і засобів спостерігачами СММ ОБСЄ,
– написала Оліфер на своїй сторінці у Facebook.

"Путін слухає і їсть"

Зрив перемир’я означає те, що Кремль в особі його господаря Путіна намагається зробити собі максимально вигідну площадку на будь-яких переговорах – чи то в мінському, чи то нормандському форматі. До речі, пропонована лідерами Франції і Німеччини зустріч у нормандському форматі 19 жовтня в Берліні зірвалася. Москва в черговий раз під формальними приводами відмовилася.

Путін хоче виторгувати щось перед зустріччю. Можливо, вибори на окупованій території України без відведення російських військ. Обстріли на Донбасі – теж частина підготовки до перемовин. В президента Російської Федерації немає інших аргументів: сильної економіки нема, в нього втрачені економічні важелі впливу на Україну. Навіть немає вже газового важеля. Немає банківських інструментів. Залишилася армія. От він і стріляє,
– зауважує Сергій Таран.

Але, на його думку, мінські угоди, нормандський формат – це частина дипломатичної гри і маневрів, які Україна повинна використати для того, щоб посилювати власну армію, і щоб протягом цього часі працювали санкції проти Росії.

В українській політиці є два міфи. Перший – мінські домовленості нам гарантують мир, тому що це підтримує Захід і навіть Путін. Другий – нам треба виходити з мінського процесу. Але вихід означатиме, що Захід перестане нас підтримувати,
– підкреслює експерт.

Таран нагадує: хоча українська армія стала набагато якіснішою, але її бюджет у 10 разів менший, ніж у російської армії. Але результатом мінських угод є те, що санкції проти Росії тривають, російський оборонний бюджет зменшується. Україна має час для посилення ЗСУ.

Втім, за його словами, визначальним для України і врегулювання конфлікту на Донбасі буде наступний рік. Саме в 2017-му відбудеться зміна влади у ключових партнерів України: США, Німеччині і Франції.


Путін чекає, коли Меркель і Олланд підуть у відставку

На думку Андрія Дацюка, по відношенню України спостерігається не дуже добра стратегія з боку Заходу. Заяви США і Франції (Франуса Олланд заявив, що виконання Мінських домовленостей є єдиним шляхом виходу з конфлікту. Зокрема, він вважає пріоритетнішим питанням проведення місцевих виборів, а не повернення Києву контролю за українсько-російським кордоном – "24") говорять про те, що Захід хоче завершити цей конфлікт.

Барак Обама хоче піти з посади президента як миротворець. Франція і Німеччина не хочуть бачити Україну потужним сателітом США і більш сильною державою. І тим більше членом ЄС. Тому що розподіл сил в органах влади ЄС залежить від кількості населення держав-учасниць. Наш вступ буде більш потужним, ніж приєднання всіх прибалтійських країн разом взятих,
наголошує Андрій Дацюк.

Політичний експерт вважає, що Захід зацікавлений у збереженні України як буферної держави. Такого собі перехресного політичного поля для різних держав, що відповідає інтересам Франції і Німеччини.

За словами Дацюка, для України стратегічно важливим було б ввести миротворців ООН. Але Росія, яка має право вето в Раді Безпеки ООН, заблокує таке рішення. Хоча воно було б цілком реальним, якби Росію визнали стороною збройного конфлікту.

Згідно статуту ООН, країна – сторона конфлікту утримується від голосування по питаннях цього конфлікту. Тоді буде нівелюватися право вето Російської Федерації, і ,відповідно, введені миротворці. Але, хоча Україна знаходиться в стані військового конфлікту з Росією, офіційно в нас АТО,
– зазначає він.

Ситуацію погіршує той факт, що в Мінських угодах не прописана відповідальність за їх порушення. Бойовики обстрілюють українські позиції, але Захід продовжує тиснути на Київ, вимагаючи виконання угод, а не на Москву. Путін розуміє, що зміна кон’юнктури в ключових західних геополітичних гравцях, яка відбудеться наступного року, йому на руку.

Хоча санкції і тиснуть, але час в нього є. На відміну від України. Тому офіційному Києву необхідно вимагати від західних партнерів більш дієвих методів впливу на Кремль і в жодному випадку не погоджуватися на будь-які поступки Москві, особливо, що стосується виборів в ОРДЛО. Головний аргумент: Путін на Україні не зупиниться. І дуже швидко російські "зелені чоловічки" можуть опинитися в будь-якій країні Європи.

Читайте також: В гості до Меркель: чого чекати від зустрічі в Нормандському форматі?

Джерело: 24 канал
Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter

powered by lun.ua
СЛУХАЙ ON AIR
РАДІО 24 Радіо 24
ЧИТАЧІ РЕКОМЕНДУЮТЬ
Більше новин
Новини інших ЗМІ
При цитуванні і використанні будь-яких матеріалів в Інтернеті відкриті для пошукових систем гіперпосилання
не нижче першого абзацу на Телеканал новини «24» — обов’язкові.
Цитування і використання матеріалів у оффлайн-медіа, Мобільних додатках, SmartTV можливе лише з письмової згоди Телеканалу новин «24».
Матеріали з маркуванням «Реклама» публікуються на правах реклами.
Усі права захищені. © 2005—2015, ПрАТ «Телерадіокомпанія “Люкс”», Телеканал новин «24»
Залиште відгук