Прочитавши сценарій, чиновники з міністерства культури обурювалися "Де ж тут сільське господарство, де побудова соціалізму?" Та режисер узяв хитрістю. Запевнив, що фільм висміюватиме стиляг, які тоді наважилися принести в країну комунізму буржуазні віяння моди. Аргумент звучав переконливо.

Проте фільм отримав другу категорію. Тобто змонтовану стрічку могли показувати лише на території Української РСР. Але саме завдяки цьому акторам дозволили говорити українською мовою. Фільм став справжньою сенсацією в усьому Радянському Союзі, тож приголомшені партійні чиновники наказали зробити російський дубляж, а от український сховати.

Так і тривало аж до 2013 року, коли втрачену фонограму віднайшли в архівах Маріупольського фільмофонду. Нарешті з'явилася можливість почути знайомі діалоги рідною мовою.

Як це часто буває, деякі актори потрапляли на знімальний майданчик цілком випадково. Так трапилося і з Маргаритою Кринициною. Вона просто допомогла провести проби батьків Проні. Режисера зачарувала маленька деталь — в акторки не було одного зуба. Напередодні та невдало гризла горіхи. Маргариту затвердили негайно, так і не дозволивши відновити посмішку.

Чоловік акторки зізнавався, що терпіти не міг цю роль, казав, що дружина страшна на екрані, й не розумів, як вона могла на таке погодитись.

Одну зі сцен знімали 3 дні. На Голохвастого постійно нападала гикавка, він перечіплявся через мішки й розсипав горіхи. Знімальна група реготала, дублі перезнімали і в підсумку все закінчилося скандалом.

Режисер страшенно нервував і якось навіть написав заяву на ім'я директора кіностудії. "Прошу зняти обох акторів. Перший грає як салака, а мені потрібна щука, а друга — порожня пляшка". Втім, охоловши, наступного дня вже розхвалював акторів.

Стрічка зривала оплески в десятках країн, а на фестивалі в Аргентині Олегові Борисову навіть видали премію в розмірі 60 тисяч доларів за кращу роль. Прославилися не тільки актори, а й сам Київ, бо на операторських кадрах місто вийшло особливо яскравим.