Нащадок давнього козацького роду, Нарбут нажив славу веселуна й екстравагантного чоловіка. У Петербурзі одягався як "денді" і розмовляв як герой Пушкінських романів. У Києві вдягав жупан, чіпляв шаблюку і розгулював містом. Та ввійде він в історію не завдяки епатажу.
У період, коли Україна виборює незалежність, Грушевський оголошує конкурс на розробку перших грошових банкнот УНР. Нарбут перемагає і вже незабаром у руках українців опиняються намальовані ним купюри номіналом у 10, 50 та 100 гривень. Остання вважалась справжнім шедевром. Нарбут використав орнаменти козаччини, і першим ввів знак князя Володимира – тризуб.
На титульній стороні написи були українською мовою, на звороті – ще на трьох – російською, польською та івритом. Завдяки Нарбуту тризуб з купюр перейде ще і в ранг національного герба України. Далі змінювались уряди і політичний вектор, але і Скоропадський, і Петлюра дизайн грошей довірятимуть тільки Нарбуту.
Він же ж намалював і перші з перших марки (30, 40, 50). Спочатку їхня роль була традиційною, згодом марки прирівняли до дзвінкої монети. Аби вони не так швидко зношувались, їх почали друкувати на цупкому папері і в народі прозивались не інакше як "метелики" — за те, що на базарі вітер міг підняти їх у повітря.
Читайте також: Як українець через нещастя відкрив світу трипільську культуру
Замовлень у художника було стільки, що працював по ночах. Малював обкладинки для журналів, ілюстрації до віршів та дитячих казок. Найсумніше — так і не закінчив дитячу абетку. Готових лише 14 букв. До кожної літери добирав по три слова і розробив унікальний шрифт.
Він же був одним із творців Української академії мистецтв, ставши наймолодшим професором, а згодом і ректором. Постійного приміщення не мали, переїжджали з будинку у будинок. Коли ж більшовики закрили заклад, то Нарбут звелів перенести його у свою квартиру і проводив лекції просто посеред вітальні. А найдивніше, що всі ці досягнення на рахунку художника, що прожив якихось 34 роки.