У місті 602 пам'ятки архітектури, але лише від вигляду університету по-справжньому перехоплює подих. Раніше це була резиденція буковинських митрополитів, які за наказом імператора Австро-Угорщини передали її студентам.

Лише проект споруди молодий чеський архітектор Йозеф Главка малював 5 років. Старання були недаремними – роботу оцінили навіть на всесвітній архітектурній виставці в Парижі.

Відомо, що заради резиденції в місті відкрилися три заводи: двоє з них виробляли цеглу, третій – черепицю. Лише уявіть, кожну цеглину ретельно перевіряли. Спочатку на дотримання однакових розмірів, згодом – на звук. Більше того, одному майстру дозволяли класти лише 100 цеглин на день, тож будівництво затягнулося на 18 років.

У візерунках даху будівельники намагалися поєднати мотиви української вишивки, гуцульських писанок та буковинських килимів.

Урочисте відкриття університету відбулося 4 жовтня 1875 року. Студенти не просто зайшли до своєї Альма Матері, а урочисто заїхали в розкішних екіпажах. У перший рік вступило лише 158 студентів, та й вибір факультетів був скромний: теологічний, філософський і юридичний. Причому більшість – 60% студентів – вирішила вивчати право. З того часу вподобання вступників мало змінилися.

Навчання тривало 4 роки і було платним. При чому гроші брали не тільки за вступ, а й за складання й перескладання іспитів, і навіть за отримання диплома. Попри те, що студенти витрачали чималі кошти, професори з легкістю ставили двійки, так що місцева преса розповідала про демонстрації незадоволених оцінками. Проте професори активно впроваджували у закладі інновації.

Для прикладу, викладач політичної економіки на дуелі з бібліотекарем виборов для студентів право вільно користуватись університетськими книжками.

У 1899 році в Чернівцях з'явилися перші дівчата-студентки – спочатку їх було всього чотири, а за десять років стало 75.

Інтер'єр закладу був гідний королів, не те що студентів. Наприклад, стіни Червоної зали прикрашені китайським шовком, а підлога встелена паркетом з червоного бука, дуба та зеленої липи.

На одній зі стін досі висять величезні венеціанські дзеркала, створені за старовинною технологією, вони нараховують аж п’ять шарів срібла. На території резиденції знаходиться дендропарк площею 5 га.

В 2011 році Чернівецький університет включили до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.