Підземні коливання, силою майже 9 балів за шкалою Ріхтера, стали чорною сторінкою в японській історії. Країна-лідер у світі науки та технологій не змогла передбачити біду, яка прийшла з-під землі та океану.

Лише за хвилину до початку землетрусу система раннього попередження у Токіо передала по телебаченню інформацію про надзвичайну ситуацію. Фахівці кажуть, навіть ці 60 секунд врятували десятки тисяч життів. Геофізики зазначають, що землетрус був настільки сильним, що пересунув частину північної Японії на майже 2,5 метра у бік Північної Америки.

Одна стихія одразу породила іншу. Минуло менше, ніж півгодини і велетенське цунамі досягло узбережжя Країни вранішнього сонця. Максимальну висоту хвилі - 40,5 метрів - зареєстрували у префектурі Міяґі.

У цьому регіоні вода змивала автомобілі, руйнувала будівлі та мости. Близько 16 тисяч осіб - такою є загальна кількість жертв землетрусу та цунамі. Ще майже 4 тисячі - досі у списках зниклих безвісти. Півмільйона людей втратили дах над головою і змушені жити в тимчасових притулках.

Коли природа завершила свою “чорну” справу, виникла ще одна загроза - набагато страшніша. Через підземні поштовхи 11 із 53 енергоблоків атомних станцій автоматично зупинились. Але це не допомогло: у світі з’явився японський синонім “Чорнобиля” – “Фукусіма”.

На АЕС “Фукусіма-1” три реактори опинились в аварійному стані через відмову системи охолодження. Станція стала джерелом потужних радіоактивних викидів.

Ще один енергоблок пошкодила пожежа.

З постраждалих районів терміново евакуювали жителів. Навколо епіцентру лиха оголосили 20-кілометрову зону відчуження. Незважаючи на те, що фахівці запевняли: березень 2011 - не дежавю квітня 1986 року, світ тремтів від страху перед мирним атомом.

Найбільше події на “Фукусіма-1” зачепили жителів однойменної префектури.

“Ми чули про випадки, коли фермери закінчували життя самогубством. Тому що для фермера земля - це все. Вони дбали про свої ферми протягом багатьох років, а тут усе забруднилось за ніч чи дві. Усі, хто працює у сільському господарстві, в депресії”, - каже соціолог Комае Хосокава.

Ехо від війни з мирним атомом, яку вели на японських островах, докотилось і до Європи. Кілька країн Євросоюзу вирішили переглянути своє ставлення до АЕС.

“У багатьох сейсмологів є думка, що будувати АЕС в Японії взагалі погана ідея. Моя особиста позиція, будувати атомні електростанції будь-де - погана ідея. Адже навіть з економічної точки зору, вони не такі вигідні, як здаються - дуже дорогі, ненадійні, складні в експлуатації. І от питання безпеки знову на першому місці. Це все ускладнить до неможливості”, - сказав фізик-атомник Волт Патерсон.

Японців після 11 березня 2011 року сусідство з атомними об’єктами дуже лякає. Тому уряд і заявив про намір поступово звести до нуля кількість АЕС в країні і шукати альтернативні варіанти.

Як це позначиться і на без того значно схудлій державній казні поки невідомо. Шкоду, завдану землетрусом, оцінюють від 200 до 310 мільярдів доларів.

Зараз японці намагаються повернути своє життя у звичне русло. Вигадлива нація робить усе можливе, аби забути про події 11 березня або бодай на них заробити. Адже в країну треба повернути туристів, які раніше масово приїжджали сюди, полюючи за східною екзотикою.

Так, Міністерство закордонних справ Японії готове безкоштовно видавати візи та авіаквитки іноземцям, які хочуть подивитись на постраждалі префектури. У такий спосіб, сподіваються можновладці, сфера туризму зможе приносити у держбюджет необхідні для відбудови кошти.

Японці з усіх сил намагаються показати: їхній батьківщині таки вдасться стати феніксом, що відродиться не з попелу, а з опромінених радіацією руїн.