“І начальник ЖЕКу, і Президент України тепер повинні відповідати. З 9 травня будь-які дані, за окремими винятками, мають бути відкритими для усіх. І чиновники вже готові. Кажуть, аби не порушувати закон, головне правильно підготувати відповідь. Адже всі тонкощі - у формулюваннях”, - каже журналіст Вікторія Лісецька.

Відтепер кожен охочий зможе запитати у будь-якого посадовця про наболіле - чи його статки, витрати чи просто - про здоров’я. Відповідь має надійти безкоштовно й швидко - максимум через 5 днів. Відмовити чиновники можуть лише у 3 випадках: якщо запитувані дані є таємницею - наприклад, державною або банківською; або ж є конфіденційною, або службовою інформацією: для прикладу - запит стосується внутрішнього листування або чорновиків рішень органів влади.

“Якщо є більш-менш конкретне запитання, то навіть та обставина, що ця інформація не стосується конкретного громадянина, не може бути підставою для відмови у задоволенні конкретного інформаційного запиту. Оскільки Закон про доступ до публічної інформації визначає, що особа не повинна обґрунтовувати зв’язок із своєю персоною тієї інформації, яку вона запитує. А якщо мова йде про особисту інформацію - треба обґрунтувати цей зв’язок - тоді відмова буде просто неможлива”, - розповідає керуючий партнер юридичної фірми Костянтин Пільков.

Самі народні обранці називають закон проривом. Ухвалили його ще взимку, однак лише тепер розгледіли: документ ще потрібно доопрацьовувати, бо недосконалий. Та й обійти документ, за який голосували, не так вже й складно.

“Якщо до мене звертаються за інформацією, якою я не володію, чи я не є розпорядником - то що тоді робити? Також є технічні моменти щодо того, якщо чиновник чи депутат у відпустці, а прийде запит - як на нього відповідати?”, - каже народний депутат, фракція Партії регіонів Олена Бондаренко.

“Ми ж не наївні, завжди чиновник знайде як обійти закон, який би він справедливий і чесний не був. Завжди будуть “лазєйки”, через які високопосадовці будуть приховувати і свої власні доходи, і схеми, і так далі”, - переконаний народний депутат України, БЮТ Андрій Павловський.

Втім, чиновники вже висловили готовність відкриватися. У Кабінеті Міністрів, для прикладу, навипередки заявляють, що дадуть відповіді на будь-які народні запитання. Не приховують і як саме відповідатимуть.

“Я думаю, ніяких секретів, якщо тільки мого шлунка це не буде стосуватися”, - сказав міністр агрополітики України Микола Присяжнюк.

“Будемо тиражувати стандартні відповіді - бо винахідливості у опонентів небагато”, - каже міністр освіти, науки, молоді та спорту України Дмитро Табачник.

Українці про такі уніфіковані відповіді-відписки чиновників знають, тому на результат не сподіваються. Крім того, більшість з них не підозрює про існування закону, за яким громадяни мають право нагадати чиновнику, хто його наймав на роботу. Кажуть - що не спитай, ефекту не буде жодного.

“Чиновникам… що б я запитала? Та нічого, напевне, тому що це ні до чого не приведе”, - вважає киянка.

“Та я б не питав їх, а послав би”, - сказав киянин.

Чиновники з депутатами таке ставлення сприймають з олімпійським спокоєм. І традиційно збираються давно ухвалений закон ще переписувати, виправляти та доопрацьовувати. Тож доступ до публічної інформації в Україні залишатиметься доволі химерним явищем.