Створення бойової машини розпочалося ще 1936 року. Гітлер поставив чітке завдання: створити таку зброю, що зможе розбити захисну лінію Мажино, що складалася з бункерів, оборонних укріплень і артилерійських точок.
За 5 років Гітлер особисто приїхав на полігон пересвідчитись у боєздатності своєї нової зброї. Характеристики вражали, розміри приголомшували. Загальна вага 1300 тонн, висота як у чотириповерхового будинку. Один снаряд вагою понад 7 тисяч кілограмів міг пробити майже 80 метрів залізобетонних конструкцій. При цьому танк міг розміщуватися за 37 кілометрів від цілі.
Дивіться також: Українська компанія випередила увесь світ в авіабудуванні
Але доки танк будували, то лінію Мажино й так розбили, а для штурму Гібралтару в Іспанії не було потрібних залізничних колій, аби переправити "Густава". Вирішили зробити бойове хрещення під час штурму Севастополя.
На українських землях німці зіткнулися з непростими реаліями супер-танка. По-перше, щоб доправити Густава, знадобилося 106 вагонів. Загальна кількість особового складу, який обслуговував Густава — 4 тисячі. Це інженери, сапери, охорона з собаками і спецбатальйон, що створював димову завісу.
Густава дислокували за 2 кілометри від станції Бахчисарай і за 25 кілометрів від Севастополя. Знадобилося півтора місяця лише для того, аби його зібрати.
5-го червня 1942 року прогримів перший залп. За місяць місто лежало в руїнах. Утім приписати це Густаву не можна. З 48-ми снарядів результативним був лише один – той, що знешкодив склад боєприпасів. Решта хоча й завдавали суттєвих руйнувань, але падали здебільшого за 500 метрів від цілі, що продемонструвало повну військову непридатність супер-машини.
"Важкого Густава" розібрали й ешелонами відправили назад у Німеччину. Єдине, що вдалося супер-танку – так це спантеличити радянську розвідку. Про Густава вона дізналась лише в 1945 році.