І хоча я вже давно не згадувала про Миколаївський аеропорт, однак, пристрасті навколо нього так і не вщухають.
Читайте також: Інспекція українських доріг: обурливі результати журналістського розслідування
Пам'ятаєте історію про те, як заради швидкого запуску аеропорту миколаївська влада удала, що не помітила, як ремонтувати аеровокзал підрядилася місцева будівельна компанія "Жилпромстрой-8". Губернатор Олексій Савченко анонсував миколаївцям запуск аеропорту зі статусом "Міжнародний". До того ж, це мало відбутися ще до Дня Незалежності 2017 року.
Але ж Миколаїв не був би Миколаєвом, якби в цьому південному місті все робилося правильно та за процедурою. Зрештою підрядник на об'єкт зайшов, бо негласно отримав "добро", але юридично не мав на це жодного права. Адже не брав участі в тендері, який навіть не оголошували. Звісно, ніяких проектів та експертиз теж не робив.
Аеропорт Миколаєва
Виходить, реконструкцію аеропорту – а це далеко не зупинка громадського транспорту, а об'єкт, в якому одночасно можуть перебувати сотні людей – робили фактично "на око"? Так от, будівельники в аеропорті розгорнули активну діяльність, реконструкцію як-не-як зробили та забажали грошей за проведені роботи. А гроші ж державні так просто із кишені їх не вийняти. На кожну копійку має бути документ.
А головне – отакі масштабні роботи мають виконуватися лише після того, як був проведений тендер і укладений договір із його переможцем. А ми пам'ятаємо, що нічого такого в історії миколаївського аеропорту не було. Імітувати конкурс постфактум таки намагалися. Його навіть виграла якась київська фіктивна фірма. Але врешті результати тендери скасували результати, бо імітація тендерного процесу була вже надто очевидна.
А потім стало відомо, що виконувач обов'язків директора аеропорту Владислав Волошин вкоротив собі життя. У листуванні із друзями він натякав, що на нього тисне керівництво області та змушує підписати акти виконаних робіт із підрядником. Факту доведення до самогубства слідство так і не довело.
Але ж який результат маємо на сьогодні? Господарський суд Миколаївської області вирішив, що за ремонт аеропорту треба заплатити будівельникам понад 39 мільйонів та 600 тисяч судового збору.
Аеропорт має виплатити судовий борг
Звідки взялася така сума? А її нарахували експерти Одеського науково-дослідному інституту судових експертиз на основі документів, поданих самим підрядником. Варто зазначити, що жоден експерт навіть в очі не бачив реального обсягу робіт. І це сказано у самому рішенні суду.
Головний аргумент суддів – аеропорт отримав реконструкцію безкоштовно, говорячи мовою юридичною – це безпідставно набуде майно. А за все в цьому житті треба платити. І Феміду абсолютно не турбує, що тендеру не було, документація робилася на колінках, а проектом та експертизами знехтували ще на стадії реконструкції.
Звісно, миколаївські чиновники висловили стурбованість отаким судовим рішенням. Чинний виконувач обов'язки директора аеропорту Федір Барна навіть спрогнозував, що подаватиметься апеляція, бо документальних підтверджень реконструкції немає.
Федір Барна
Але як на мене, то не більше, ніж гра на публіку. Фінал цієї історії був давно прописаний. Просто сценарій розігрувався правильно і повільно. Зрештою кишеньковий підрядник отримає свої 40 мільйонів, а от покарання за відверту аферу та порушення усіх можливих норм та правил ніхто не понесе.
І, може, на усе це можна було б закрити очі та стиснути зуби. Мовляв, таки відремонтували ж аеропорт, чого тут вже. Якби у цій історії не було загублених життів. Гадаю, на тому суді за державні мільйони льотчик Владислав Волошин міг би розповісти багато цікавого і про акти виконаних робіт, і про документацію, і про безпідставно набуте майно. Але свою таємницю він забрав із собою.
Не спостерігайте мовчки за схемами та проявами корупції. Наша країна потребує змін. І оця ганебна історія миколаївського аеропорту ніколи не має повторитися.