Незважаючи на те, що деколи в фільмі проскакують смішні моменти, остання "Анабель" вийшла страшною та ефектною. Смішно, коли потойбічне створіння кричить від болю, бо отримує по руках. Водночас, дуже навіть страшно, коли воно стравлює між собою дітей з сиротинця чи просто викручує лампочку з люстри.
Також у кіно: "Валеріан і місто тисячі планет": шикарний світ майбутнього від Люка Бессона
"Анабель: Створення" розповідає про те, звідки взялась проклята лялька та чому вона особлива. Мила набожна сімейна пара з невеликого американського містечка втрачає доньку. Батько дівчинки був лялькарем і в одне з його творінь у результаті вселилось зло. Пройшло 12 років з дати смерті малої Анабель і її батьки запросили у свій дім дівчат із сиротинця, щиро думаючи, що допомагають їм. Єдиною умовою було не заходити у колишню кімнату дівчинки. Ну, далі ви знаєте.
Хоч демон спочатку вселився у ляльку, але здатен підкорити і людину. Творці фільму добре показують з яких дверей до людей заходить зло: коли ти лише втратив дитину в нещасному випадку і дуже хочеш повернути її, коли ти дитина з поліомієлітом і не можеш не те що бігати з подругами у дворі, а й ходиш із важкістю. Всі ті місця в людській душі, де є обурення, відчуття несправедливості чи розпач, стають запрошенням для нечистої сили.
Сюжет доволі банальний, але не за ним глядачі ходять на хорори. Зрештою, важливо лише те, чи було тобі страшно. Якщо емоції, за якими глядач приходить в кінотеатр, стрічка викликає, то можна вважати її мету виконаною. "Анабель: Створення" саме така. Рекомендуємо переглянути її тим, хто думає ніби жахи більше не лякають.
Ця стрічка йде в прокаті у технології 4DX, що додає гострих вражень. Що не кажіть, але коли із темряви вистрибує якась бісівщина, а при цьому ще й рухається твоє крісло, чи щось штовхає тебе у спину, то це посилює ефект переляку.
Дивіться також: "Віджа: Походження зла": моторошний трилер про спіритичну дошку