Змінилась загалом система судових координат, в якій додатково з'явилось два суди: антикорупційний (Вищий антикорупцій суд) та суд з інтелектуальної власності (Вищий суд з питань інтелектуальної власності).

Читайте також: "Повернення Криму і Донбасу" – перспектива значно ближча, ніж хтось уявляє

Чому так довго?

По-перше, цей суд має дещо штучне і натягнуте сприйняття. І точно не означає, що з його появою в країні зникне корупція. Якщо аналізувати зміст, то не лише суди, а й будь-які органи влади та управління мають бути позбавлені факторів корупції.

По-друге, треба ще знайти суддів, які готові будуть посадити ТОП-чиновників за корупційні злочини і приректи себе на життя "під прицілом" камер, суспільства, охорони і злочинців. Вищий антикорупційний суд розглядатиме справи за поданням Національного антикорупційного бюро України. Це ті, які стосуються корупційних злочинів на суму, що перевищує прожитковий мінімум в 500 разів (з 1 січня – це 881 тисяч гривень).

По-третє, суспільство після створення НАБУ і НАЗК, які більшою мірою поки демонструють популістську роботу, знизило рейтинг очікувань від чергової інституції, яка має подолати корупцію.

Однак в створенні самої структури зацікавлені іноземні партнери України та чимало наших політиків. МВФ надаючи нам позики, хоче мати гарантії, що гроші не будуть чиновниками розкрадені. Тому очікують на прийняття закону. Це один з елементів гарантії належного витрачання кредитних коштів. Саме тому іноземні партнери брали участь і в написанні законопроекту, і в обговоренні поправок. Вони пропонують врахувати негативний досвід інших країн, і радять взяти найкраще та оптимізувати спільні зусилля для запуску суду в Україні.

Суд, який створюється під контролем ззовні, не дуже влаштовує бигатьох політиків, і іноді розглядається як втручання у внутрішні справи країни. Але українці самі мають навчитися відповідати за владу, яку обирають. В тому числі з числа суддів. Тому з патріотичних міркувань, з прагнення бути нацією, яка може навести лад в своїй країні, в діалозі важливо відстояти баланс. Це стосується і права "вето", і права його подолання. Роль іноземних партнерів має бути високою і відповідальною. В нашій держві вже були іноземні реформатори, які поїхали з України мільйонерами. Хто буде нести за них відповідальність...? Тому усі переговори ведуться на рівні парламенту і стосуються в тому числі сфери впливу на призначення суддів та подолання "вето" щодо учасників конкурсу.

До речі, серед 1927, саме поправка щодо правил "вето" ключова моя. Суть її в тому, що міжнародні партнери зазначають, що при формуванні суду міжнародні експерти повинні мати визначальну, а не рекомендаційну роль. Якщо Громадська рада міжнародних експертів (далі – ГРМЕ) встановила, що кандидат не відповідає необхідним критеріям доброчесності, то ця особа не може стати суддею Антикорупційного суду. Я вважаю таку норму дискредитаційною. Кандидат на посаду судді має мати право надати пояснення щодо аналізу своєї кандидатури та прийнятого висновку. І така позиція не взята з неба. В нас часто є приклади з однофамільцями, яких плутають у справах. Тому рішення має бути справедливим.

Поправка, яку я запропонував говорить, що ГРМЕ накладає вето на призначення особи суддею у разі, якщо за це рішення проголосує дві третини складу ГРМЕ. Але це рішення кандидат може оскаржити в Вищій кваліфікаційній комісії суддів (далі - ВККС). Якщо там його претензії підтримають 11 членів, то ГРМЕ має повторно розглянути кандидатуру. І в цьому випадку заблокувати призначення можна буде у разі, якщо усі міжнародні експерти одностайно вирішать, що кандидат не відповідає критеріям. Таке "вето" вже не підлягає оскарженню.

Читайте також: Депутати живуть у світі, де права є тільки у них – ти, ти і я, – Соболєв

Юридична мотивація та старт роботи суду

Різний досвід діяльності такого суду в європейських країнах, але сам факт його існування вже дає нам можливість говорити, що ми не придумали велосипед. Хоча з правової точки зору на даний момент відсутній окремий процесуальний закон для антикорупційного судочинства. Більше того, треба ще спеціальний закон, який запустить роботу суду.

Самі судді критично оцінюють потребу в такому суді. Коментуючи питання, зазначають, що на додачу можна створювати Вищий антитерористичний суд у справах СБУ, Вищий податковий суд для ДФС тощо. Однак припинемо фантазії і зупинимось на тому, що в рамках судової реформи мова йшла про два суди – антикорупційний та з інтелектуальної власності.

Також незначна кількість справ НАБУ під які створюється окрема судова установа. Якщо називати статистику, яка відома на даний час – це 116 гучних справ, які НАБУ передало в суд. Але жодного вироку щодо них поки немає. І 44 справи чекають на розгляд. Тобто мова йде десь орієнтовно про 200 справ, які має розглядати антикорупційний суд. Приблизно 8-10 справ на одного суддю на рік. В інших судах, для порівняння – на суддю припадає сотня справ. Тому треба зважувати на цей фактор.

Майже вердикт

Попри бажання чи небажання різних груп впливу відтягти історію зі створенням Вищого антикорупційного суду України, на цій сесії голоси під законопроект знайдуться. Будуть, звісно, потім шукати неспівпадіння в порівняльній таблиці, зайві поправки, щоб оскаржити в Конституційному суді законність прийняття цього закону.

Водночас усі розуміють, що від прийняття закону до створення суду треба пройти довгий шлях конкурсного відбору, забезпечення суду приміщенням та бюджетом. Тому прогноз більш ніж очевидний – суд запрацює не раніше 2019 року. І не тому що перед виборами комусь треба прозвітуватися, а в зв'язку з об'єктивними причинами.

Читайте також: Чому через відсутність Антикорупційного суду бідність в Україні може суттєво зрости