"Ми бачимо, що знову застрягають переговори в Мінську, і навіть човникова дипломатія Керрі і Нуланд не підштовхнула сторони до швидкого миру. У такому випадку можна чекати ескалації конфлікту. У плані міжнародного тиску українська сторона почала розігрувати фактор полону живих російських спецназівців, свідчення яких неможливо заперечувати. До цього подібних полонених не демонстрували широкому загалу, і такий поворот свідчить про перехід української сторони від суто військових методів до більш вишуканих технологій інформаційної війни", — зазначив Карасьов.
На його думку, наступний логічний крок — загроза конфіскації російських активів, а також націоналізації лояльних до сепаратистів компаній. Заморожування активів і конфіскація бізнесів застосовувалися цивілізованим Заходом в "антитерористичних операціях" проти Каддафі чи Хусейна, і для західного обивателя Путін вже зрівнявся за ступенем авторитаризму і тяжкості звинувачень з цими персонажами.
"Тому якщо Україна вирішить заарештувати всі рахунки Ощадбанку Росії в Україні або націоналізувати мережу АТБ за підозрою в пособництві сепаратистам — протестувати проти цього будуть хіба що в Росії. До речі, мережа "Брусничка" перша відчула небезпеку і оголосила про згортання бізнесу на окупованих територіях. Адже зрозуміло, що конфіскації не стануть масовими, швидше це будуть показові процеси для демонстрації серйозності намірів", — наголосив політолог.
"Природно, логічно очікувати від Росії чергових "маски-шоу" на липецькому "Рошені" чи звинувачень українського уряду на RussiaToday, але ж головна інформаційна війна йде за настрої європейських виборців напередодні можливого скасування санкцій проти Росії в червні 2015. Тому будь-які різкі рухи з боку України будуть сприйматися як захист, а від Росії — як підтвердження її підступних намірів. Ось так Росія і потрапляє в безвиграшну ситуацію в економічній війні: і мовчати не можна, і відповісти — ще гірше", — резюмує Карасьов.