444 дні – саме стільки Владислав Овчаренко провів у полоні проросійських бойовиків на Луганщині. 17 років ув'язнення він отримав за спалення символіки самопроголошеної республіки. Хлопцю пощастило, він потрапив у список на обмін, і вже три місяці як на свободі. І хоча не звик скаржитись на життя, будні полону далися взнаки.
"Втрата зору, втрата зубів – головне, що живий", – прокоментував він.
Читайте також: За три роки війни внаслідок вибухонебезпечних предметів в Україні загинули 2558 цивільних
Три місяці тому вдалось звільнити 74 українці. Абсолютна більшість з цього списку, повернувшись додому, пройшли медичну реабілітацію. Опісля всі роз'їхались до друзів та в домівки – із новими проблемами. Адже проросійські катівні не лише підірвали здоров'я, а й психічно зламали людей.
Майже одразу, по звільненню полонених, голова Кабінету міністрів пообіцяв допомогти постраждалим: надати медичну допомогу, виділити кожному по 100 тисяч гривень та допомогти із житлом. Але на практиці все виявилося інакше.
Що таке допомога. Це консультація, чи порада, де ви можете взяти і поставити на облік у довжелезну чергу – сьогодні не визначено. Більше того, ми не знаємо жодного випадку, коли таке житло було надано,
– розповіла виконавчий директор благодійного фонду Схід-SOS Олександра Дворецька.
Та, фактично, з трьох обіцяних допомог, екс-полонені отримали лише медичну реабілітацію. Ні житла, ні грошей ніхто так і не побачив. В уряді це пояснили тим, що гроші загубилися між міністерствами. Уряд спочатку поклав це на Міністерство соцполітики, але в березні постанову відредагували і обов'язок переклали на Міністерство з питань тимчасово окупованих територій. Та і це ще не все. Довідки від СБУ про те, що людей незаконно утримували в неволі, недостатньо. Бранці мають ще довести, що потребують такої грошової допомоги. Та, як це зробити ані полонені, ані волонтери не знають. У міністерстві роз'яснити обіцяють пізніше.
Більше про проблеми після повернення з полону – дивіться у сюжеті.