Скасувати не можна залишити

1 березня, тобто через 14 днів з моменту публікації, скандальний "антибандерівський" закон вступив у силу. Він передбачає до 3 років тюремного ув'язнення за "публічне поширення ідей про провину польського народу чи держави або їхньої співучасті у злочинах, скоєних Третім рейхом, або інших злочинах проти людства і світу". Крім того, в законі прописана відповідальність за поширення в Польщі "бандерівської ідеології" та заперечення геноциду на Волині.

Читайте також: "Антибандерівський" закон почав діяти ще до того, як набрав чинності, – експерт

Польща спростувала повідомлення ізраїльських мас-медіа про те, що країна піддалася тиску з боку Ізраїлю і заморозила закон про ІНП. Речник міністерства юстиції Ян Кантак зазначив, що "у Польщі діють законодавчі норми, які передбачають, що після прийняття закону і підписання його президентом він набуває чинності", передає "Польське радіо".


У Польщі набув чинності "антибандерівський" закон. Перед тим його автори – праві польські консерватори – достатнім чином "розігріли" вулицю

Однак, додає чиновник, дія закону не означає, що з початку березня, коли він набуває чинності, прокуратура переслідуватиме тих, хто його порушуватиме. Проте, як переконує прес-секретар президента Польщі Кшиштоф Лапінський, "можливі випадки, які повинні підпадати під цей закон. Вони будуть дуже уважно аналізуватися прокурорами".

Тим часом все ще не виключена зустріч польсько-ізраїльської експертної групи. Речниця уряду Йоанна Копцінська повідомляє, що термін зустрічі ще не обговорений, але вірогідність її проведення є досить високою. Що ж до самого закону про ІНП, то він ще надійде на розгляд Конституційного суду Польщі. Втім, станеться це не раніше, ніж за два місяці.

В іншій своїй публікації "Польське радіо" нагадує, що президент країни Анджей Дуда, надсилаючи до Конституційного суду подання про висновок про відповідність Конституції оновленого закону про Інститут національної пам'яті, опротестував, зокрема, формулювання, що стосується "українських націоналістів". В оновленому формулюванні йдеться про "дії, вчинені українськими націоналістами у 1925-1950 роках, що полягають у використанні насильства, терору та інших форм порушення прав людини щодо окремих осіб і груп людей".

Читайте також: "Антибандерівський" закон: битва за історію зі звірячим оскалом Росії

Від поправки Дуди більш проукраїнським закон про ІНП не став, але польський лідер, схоже, своєю власною роботою задоволений. Він переконаний, що положення закону "повинні бути чіткими настільки, аби кожен громадянин, після їхнього прочитання, не мав жодного сумніву щодо того, за які дії він може бути покараний, а за які – ні".

І поки в канцелярії Дуди правили та ухвалювали закон, який Україна так наполегливо просила не приймати, сама Польща зіткнулася з введенням проти неї жорстких санкцій. Які, щоправда, із законом про Інститут національної пам'яті не пов'язані.

"Злочин" і "кара"

Приводом для "покарання" Польщі стала судова реформа, проведена у цій країні. Одночасно із вступом в дію польського закону про ІНП Європейський парламент переважною більшістю голосів підтримав санкції Євросоюзу проти Польщі через згортання в країні демократії та правової держави, пише ZIK.

Метою санкцій, зазначається у публікації, є відмова польського уряду націонал-консерваторів "Права і справедливості" (ПіС) від скандальної реформи правосуддя. Позаминулого четверга, 1 березня, євродепутати ухвалили відповідну резолюцію 422 голосами "за", проти проголосували 147 євродепутатів. Тепер від урядів країн-членів Євросоюзу вимагається діяти відповідно до статті 7 Маастрихтської угоди, яка дозволяє припиняти дію окремих прав країни-порушника.

В подібному випадку може йтися про санкції аж до позбавлення Варшави голосу у Раді Європейського Союзу. Втім, для запровадження жорстких покарань проти Польщі необхідна згода 22 країн-членів у Раді ЄС. Перше таке голосування очікується у квітні цього року.

Читайте також: Польща висунула перші звинувачення у порушенні закону про Інститут національної пам'яті

Іншими словами, час на "виправлення" у Польщі ще є. Тим паче, що Єврокомісія сподівається використати його з користю й переконати Варшаву переглянути свої реформи, які підривають принцип поділу гілок влади. (Зокрема, нещодавні зміни щодо судочинства частково узалежнили суди від підконтрольного панівній партії міністерства юстиції. Втім, досі Польща відкидала критику і заявляла про втручання Брюсселя у внутрішні справи країни).

До сказаного варто додати, що закони, які так обурили європарламентарів, передбачають реформування передусім двох найважливіших установ – Верховного суду і Національної судової ради. Автори нововведень – правляча партія "Право і справедливість" – оголосили про ці плани ще у 2015 році, після перемоги на парламентських виборах.

За новими правилами, головний судовий орган, Верховний суд, має бути перепідпорядковано Мін'юсту, а глава міністерства отримає право призначати голів апеляційних та окружних судів самостійно, не радячись із представниками органів правосуддя.

Другий розкритикований Брюсселем закон передбачає новий порядок призначення Національної судової ради. Цей орган призначає суддів судів усіх рівнів. Якщо досі, за польською Конституцією, ця рада була незалежним органом, і судді самі вирішували, кого зараховувати до складу ради, то із проведенням реформи призначати членів ради фактично буде парламент.

Це означає, що в Національній судовій раді буде повно суддів, лояльних до "Права і справедливості",
– пояснює Анне Зандерс, професорка юридичного факультету університету міста Бонн у Німеччині.

Таким чином, додає вона, "партія зможе вирішувати, хто ставатиме суддею в Польщі. І не лише це: закон дає можливість "Праву і справедливості" звільняти чинних членів Національної судової ради". Тому, підкреслює Зандерс, новими законами польські депутати фактично руйнують незалежну судову систему країни, гарантовану конституцією, передає "Німецька хвиля".

Несподіваний союзник

Між тим Польща – не єдина країна Євросоюзу, яка останнім часом випробовує терпіння всієї ЄС-спільноти. Як зазначав нещодавно оглядач Іван Яковина, Угорщина, яка також атакує Україну за освітню політику, що проводиться у наші державі, складає "гідну" компанію Польщі.

Привід для оптимізму дає божевільна самовпевненість і навіть нахабство нинішніх правителів Польщі та Угорщини. Вони осміліли настільки, що почали вставляти палиці в колеса самому Євросоюзу, не звертаючи уваги на заперечення інших країн,
пише Яковина.

"В угорському випадку йдеться, перш за все, про міграційну політику. Незважаючи на наполегливі вимоги Брюсселя і навіть програний Суд ЄС, Будапешт навідріз відмовляється прийняти у себе півтори тисячі мігрантів з Азії та Африки", – додає він.

Читайте також: Шанують сильних, або Чому Польща та Угорщина не поважають Україну

До кожної з цих двох країн у Євросоюзу, таким чином, є свої претензії, тож недарма "зараз угорці і поляки координують зусилля. Вони збираються разом порушувати правила ЄС у сфері міграції, верховенства права і демократії, а також разом відбиватися від критики і санкцій з Брюсселя", – йдеться у публікації.

І дійсно, ще наприкінці грудня 2017 року прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявив, що Угорщина буде блокувати будь-які дії ЄС щодо призупинення права голосу Польщі в Євросоюзі. За словами Орбана, Угорщина бачить сильну Польщу як важливу країну для центральноєвропейського регіону в складі ЄС, повідомляє Reuters.


Польщу, яка вже підпала під санкції ЄС, активно підтримує Угорщина, обіцяючи блокувати будь-які дії ЄС щодо призупинення права голосу Польщі в Євросоюзі. Джерело ілюстрації – DeviantArt

Для посилення ефекту Орбан додав, що Польща, яка потрапила під тиск Брюсселя через свою судову реформу, критикується несправедливо і незаконно. Угорський прем'єр заявив, що Угорщина не піддасться на будь-які спроби ЄС почати санкційний процес проти Польщі.

Ми повинні дати зрозуміти ЄС, що безглуздо навіть починати справу проти Польщі, оскільки немає ніяких шансів продовжити його, тому що Угорщина стане непереборною перешкодою на цьому шляху,
– сказав Орбан.

Але, навіть маючи союзника в особі Угорщини, Польщі належить пам'ятати, що більшість її недавніх партнерів засуджує політику цієї країни. При цьому йдеться не лише про європейський континент. 1 березня адміністрація США направила до Варшави сигнал про те, що польська влада може не розраховувати на зустріч з президентом Дональдом Трампом або віце-президентом Майком Пенсом.


У суперечці між Польщею та Ізраїлем Сполучені Штати зайняли проізраїльську позицію. На фото – президент США Дональд Трамп та прем'єр Ізраїлю Беньямін Нетаньяху

Причина – напруга у взаєминах між Польщею та Ізраїлем, інформує польське видання Dziennik Gazeta Prawna. За даними ЗМІ, це перший стриманий сигнал з Білого дому, що з'явився з моменту кризи в польсько-ізраїльських відносинах.

М'яким чином американці натякнули нам, що виникне проблема з організацією зустрічей із найбільш важливими представниками влади США,
– говорить інформатор DGP.

Інший зазначає, що "ультиматум виходив від США", і контакти на найвищому рівні були "заморожені".

В якості постскриптуму

Що ж стосується відносин Польщі та України, то в нашій державі не втрачають надії бути почутими польськими партнерами.

Я готовий до відвертого діалогу з польськими колегами, я готовий разом із ними вшановувати пам'ять наших загиблих всіх національностей, просити пробачення й прощати. Я готовий узяти на себе відповідальність за те, щоб повернути наші взаємини в нормальне й цивілізоване європейське русло. На жаль, поки що я не бачу такої готовності з польської сторони. Але я твердо знаю, що іншого шляху у нас просто не існує,
зазначає у зверненні до поляків очільник українського МЗС Павло Клімкін.

Він додає: "У нас було нехай і непросте, але спільне минуле, у нас спільне сучасне і, не сумніваюся, у нас повинне бути й буде спільне європейське майбутнє. Ми не сміємо просто так занапастити нашу дружбу й наше справді стратегічне партнерство, від якого, цілком можливо, сьогодні залежить доля обох народів". Клімкін також наголошує на тому, що користь від взаємних непорозумінь двох держав "може одержати тільки одна сторона – Росія".


Глава українського МЗС Павло Клімкін говорить про готовність разом із польськими колегами "вшановувати пам'ять загиблих всіх національностей, просити пробачення й прощати". На фото – Клімкін з колишнім міністром МЗС Польщі Вітольдом Ващиковським

"Головне ж, на що хочу звернути увагу польських колег, які цікавляться історією: у минулому відсутність солідарності між Польщею й Україною рано чи пізно закінчувалася тим, що обидві вони потрапляли під московське ярмо. Якщо хтось заколисує себе вірою в те, що з Польщею таке більше трапитися не може, то мушу застерегти наївних: програма-максимум Кремля – дезінтеграція ЄС і відновлення сфери впливу колишнього СРСР, розпад якого В.Путін вважає "найбільшою геополітичною катастрофою ХХ століття". Зрештою, чотири розподіли польської держави за участю Росії і повна залежність Польщі від СРСР у повоєнний час мали б чогось навчити і найбезтурботнішого політика", – пише "шеф" української дипломатії.

Чи почують його у Варшаві, а чи й надалі віддаватимуть перевагу тому, щоб бути "безтурботними політиками", – покаже час.

Читайте також: Правда і кривда "антибандерівського" закону: навіщо Польщі "історична війна" з Україною та як її зупинити