Комітет з питань правоохоронної діяльності ВРУ працює над багатьма чутливими для суспільства законопроєктами. Зокрема, там вирішують як реформувати громадські формування з охорони правопорядку. Також члени комітету мають дійти згоди з депутатами щодо скасування "правки Лозового". Нардепи не захотіли за це голосувати, бо цей же проєкт закону дозволяє НАБУ та ДБР їх прослуховувати. Тож які шанси, що депутати приймуть законопроєкт з другого разу – нам розповів Денис Монастирський.
Хто такий Денис Монастирський? Голова комітету Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності. У минулому експерт аналітичного центру "Український інститут майбутнього". Автор та співавтор 25 наукових публікацій, трьох навчальних посібників та приблизно 70 проєктів законів, поданих до Верховної Ради.
Першочергові законопроєкти
Денисе, які законопроєкти найближчим часом буде винесено на розгляд у Верховну Раду?
Найперше – це низка законопроєктів, поданих Президентом України. Основний стосується змін до Кримінального процесуального кодексу щодо скасування "правки Лозового" (вона стосувалася строків досудового розслідування, призначення і проведення експертизи, можливості оскаржувати повідомлення про підозру тощо, – 24 канал). Парламент відправив його на повторне друге читання, яке відбудеться, вочевидь, вже цього тижня. На комітеті ми розглядатимемо правки до нього з урахуванням поданих пропозицій.
Важливо: Зеленський відповів на петицію про обіг зброї в Україні
Думаю, найближчим часом вирішимо це питання, оскільки можемо швидко дійти згоди по всіх питаннях. Якщо в цьому документі не знайдемо спільне рішення щодо правового режиму обшуку, виїмки, огляду, проведення негласних слідчих розшукових дій стосовно народних депутатів, тоді ці питання винесемо в окремий законопроєкт. Щоб через ці аспекти не зупиняти ухвалення законопроєкту щодо скасування правок Лозового. Адже в ньому є багато позитивних норм, які не стосуються депутатів.
Чому комітет не розглядає такі важливі законопроєкти, як, зокрема, про обіг зброї?
Все впирається в те, що по багатьох із них лише цими днями спливає термін подачі альтернативних законопроєктів.
Крім цього, є блок так званих перехідних законопроєктів, які перейшли до нас від депутатів попереднього скликання. Позиція сьогоднішньої більшості полягає в ухваленні хороших законодавчих ініціатив не залежно від того, депутати якого скликання їх розробляли. Тому часто на цьому піаряться політичні сили, які входили в більшість у Раді 8 скликання. Щоправда, тоді ці документи справді розроблялись, але вони не мали шансів бути ухваленими.
Сьогодні законопроєкти ухвалюють досить швидко / Фото Росислав Лабенський, 24 канал
Легалізувати детективів
В цьому контексті згадується проєкт закону про приватну детективну діяльність, який давно розроблений і його вимагає суспільство…
В ньому прописано дуже багато потрібних аспектів і громадськість його вимагала, тому Рада ухвалила, але попередній президент заветував. Лише зараз є реальний шанс розібратись та ухвалити адекватний, виважений законопроєкт.
Цікаво: Приватних детективів в Україні поки не буде: Порошенко не підписав закон
У нас інше ставлення до питання законотворчості. Якщо раніше розгляд проєкту закону в комітеті ще нічого не означав, (а я мав можливість спостерігати за цим в якості позаштатного консультанта комітету), сьогодні ситуація кардинально інша. Ми розуміємо: те, що сьогодні обговорюється на комітеті, вже завтра буде розглядатись в Раді й з великою долею вірогідності ухвалено.
Чому законопроєкти часто "губляться" у парламентських коридорах?
Справді, раніше були законопроєкти, розглянуті комітетом, які роками вносилися в порядок денний сесії, але з тижня на тиждень пересувалися і не мали шансів бути ухваленими. І це попри те, що на необхідності їх ухвалення наполягав профільний комітет, фракція. Не було політичної волі, через що зупинявся весь процес. Цей механізм абсолютно зрозумілий. Він не має нікому впадати в очі. Зараз в нас немає жодних обмежень, натомість є питання, які ми маємо розглянути.
Найближчим часом буде створена робоча група, яка працюватиме над удосконаленням закону про оперативно-розшукову діяльність, який застарів. Після ухвалення нового Кримінального процесуального кодексу в 2012 році не зрозуміло, яке місце займає оперативно-розшукова діяльність при розслідуванні та попередженні злочинів. Це особливо актуально в контексті реформи СБУ.
Навести лад з громадськими формуваннями
В комітеті поглиблено вивчають законодавчі ініціативи / Фото Ростислав Лабенський, 24 канал
Багато дискусій виникало і навколо законопроєкту про обіг зброї…
Вже цього тижня ми плануємо створити кілька робочих груп, одна з них працюватиме над ним. Наразі у нас є два альтернативних законопроєкти. Але в цій темі необхідно розібратись – які є загрози, переваги, вивчити досвід інших країн.
Все про зброю: Бути чи не бути легалізації зброї в Україні?
Хоч до нас приходять експерти і кажуть, мовляв, все вивчено і потрібно лише ваше рішення, але ми так не працюємо. Нові члени комітету повинні розібратись і поглиблено вивчити це питання. Обіг зброї – надзвичайно важливе рішення, яке стосуватиметься кожної сім'ї. Незалежно від вашого ставлення до зброї. Приміром, полегшення отримання дозволу на отримання пістолета з гумовими кулями стосуватиметься кожного, а тим більше легалізація вогнепальної короткоствольної зброї.
А як щодо реформи громадських формувань з охорони громадського порядку й державного кордону?
Це один із глобальних напрямків, який потребує змін. З моєї точки зору, тут у нас панує повний хаос. Ми не знаємо, скільки у нас громадських формувань і їх членів в Україні. Оскільки немає єдиного обліку таких формувань, відсутній єдиний реєстр їхніх членів. Вони реєструються в місцевих органах влади по всій Україні. Члени цих формувань, яких тисячі, мають право на використання спецзасобів (пістолет з гумовими кулями). Власне, у них є набір прав, якими вони часто користуються не для охорони громадського порядку й сприяння в цій роботі поліції. Назрів час переглянути це питання. Його потрібно вирішувати дуже зважено, оскільки це питання нацбезпеки.