Архів
Курси валют
Погода
      youtube @24
      Loading...
      google @24
      RSS СТРІЧКА
      Загальний RSS

      Топ новини

      Відео новини

      Чинний генерал Нацгвардії координував дії силовиків щодо розгону Майдану: розслідування

      3561 Читать новость на русском
      Володимир Гриняк
      Володимир Гриняк / Фото з відкритих джерел

      У Шевченківському райсуді Києві триває слухання справи генерала Нацгвардії Володимира Гриняка. Силовика звинувачують у співучасті в організації умисного вбивства учасників Євромайдану, перешкоджанні мітингам та ще низці злочинів. Щоправда, сам Гриняк вважає, що справа проти нього є сфальсифікованою.

      За версією слідства, Гриняк координував силовиків під час кривавих зіткнень 18 лютого 2014 року. Однак після Майдану його не звільнили, а підвищили, та ще й призначили на керівну посаду в Нацгвардії, мовиться у розслідуванні "Слідство.Інфо".

      Читайте також: Вбивства майданівців: хто допомагає підозрюваним уникнути відповідальності за злочини

      Гриняк і 18 лютого 2014 року 

      Під час аналізу відеозаписів тих подій, які є вільному доступі та які журналісти отримали від власних джерел, у кількох роликах розслідувачі помітили схожу на Гриняка особу. Під час Революції гідності він обіймав посаду заступника начальника Департаменту громадської безпеки МВС. Власне цей підрозділ контролював дії "беркутівців" та інших силовиків на мітингах і акціях протесту.

      Так, на одному з кадрів Гриняк стоїть поряд із заступником начальника київської міліції Петром Федчуком (після Євромайдану втік до Росії), який дає рацією вказівки підлеглим, і генералом Внутрішніх військ Миколою Миколенком. Ці події відбувалися фактично перед наступом силовиків на протестувальників.

      Гриняк, Нацгвардія, розслідування, Майдан, протести, Беркут

      Гриняк (ліворуч), Федчук (у центрі) та Миколенко (праворуч)

      У коментарі журналістам "Слідства.Інфо" Гриняк підтвердив, що на фото – саме він, однак причетність до розгону протестувальників заперечив.

      "Це я від Верховної Ради проходив. Я там жив і мав право ходити. Чи я закритим у клітці був, ви хочете сказати? Я стосунку до масових заходів ніякого не мав", – переконує чинний генерал Нацгвардії.

      Ще на одному відеозаписі, відзнятому також 18 лютого, журналісти побачили Гриняка щонайменше у п’яти різних місцях в урядовому кварталі поряд із силовиками. А на одному з кадрів схожий на нього чоловік тримає у руці, імовірно, зброю. Крім того, видно, як він біжить Кріпосним провулком за вантажівкою, за кермом якої сидить майданівець. Гриняк, зі свого боку, відмовився коментувати цей епізод.

      Гриняк, Нацгвардія, розслідування, Майдан, протести, Беркут
      18 лютого 2018 року: схожий на Гриняка чоловік, імовірно, зі зброєю біжить за машиною з майданівцем  

      Взаємини Гриняка з МВС у лютому 2014 року  

      Гриняку оголосили підозру наприкінці 2016 року, однак суд відмовився взяти його під варту й відсторонити від посади. Чинний генерал Нацгвардії не погоджується з обвинуваченнями про нього. За словами Гриняка, під час трагічних подій лютого 2018 року його фактично відсторонили від виконання обов’язків.

      "Міністр внутрішніх справ Захарченко за те, що я був і моя родина вся стояла на Майдані, відсторонив від будь-яких функціональних обов’язків. Узагалі не допускав мене навіть ні до яких нарад", – каже він.

      Натомість журналісти сумніваються у правдивості його слів. Як приклад вони наводять доручення від 18 лютого, яким Гриняка призначили керівником зведеного загону МВС.

      Гриняк, Нацгвардія, розслідування, Майдан, протести, Беркут, МВС
      Доручення від 18 лютого 2014 року про призначення Гриняка керівником зведеного загону МВС

      Також представники ЗМІ з’ясували, що від самого ранку до 16:00 18 лютого 2014 року станції телефонного зв’язку фіксували силовика в районі Інститутської та прилеглих вулиць.

      Гриняк, Нацгвардія, розслідування, Майдан, протести, Беркут, МВС
      Деякі телефонні з’єднання Володимира Гриняка за 18 лютого 2014 року

      Читайте також: Опублікована прослушка чиновників поліції, причетних до штурму Майдану

      Відповідно до оприлюднених даних, телефон Гриняка тоді було з’єднано понад сотню разів, а чверть з них – спілкування з тодішнім заступником міністра внутрішніх справ Віктором Ратушняком, який після Майдану також утік з України. Решта — здебільшого з колегами по громадській безпеці МВС. Гриняк знову від коментарів відмовився, зазначивши, що із заступником міністра говорив "про любов".

      "У певні моменти Гриняк був найвищим керівником, особою з найвищою посадою серед представників міліції, які здійснювали загальне керівництво, координацію "беркутівців" і представників Внутрішніх військ", — так прокоментувала роль Гриняка в подіях 18 лютого адвокатка Євгенія Закревська.

      Справу Гриняка передали до суду у травні 2018 року, проте більш ніж за півроку судді так і не змогли почати розгляд по суті. До зали слухань періодично приходили групи чоловіків, що представляються учасниками Самооборони Майдану. Коли журналісти намагалися поставити питання Гриняку про події 18 лютого, вони всіляко перешкоджали спілкуванню.

      Гриняк запевняє, що під час Революції Гідності допомагав Майдану, зокрема повідомляв секретну інформацію про плани силовиків і тодішнього керівництва МВС.

      Ніякої конкретної інформації. Кому конкретно це повідомляв, хто і як може це підтвердити? Коли ми спробували верифікувати ці дані… я особисто брала в цьому участь, бо це було дуже важливо та я не хотіла, щоб через якісь непорозуміння зі слідством цю інформацію втратили. Але нічого такого Гриняк не надав, на жаль,
      — дала відповідь на його слова Закревська.

      Читайте також: У справі євромайданівців відбулося зрушення: стала відома важлива деталь

      Розслідування журналістів щодо причетності Володимира Гриняка до кривавих подій на Майдані: відео 

       

      Чому відбулася Революція Гідності та коли пролилася перша кров?У листопаді 2013 року люди почали збиратися на головній площі Києва задля того, щоб тодішня українська влада на чолі з президентом-утікачем Віктором Януковичем підписала Угоду про асоціацію України з ЄС. 23 листопада, за кілька днів до зустрічі у Вільнюсі, уряд "регіоналів" неочікувано вирішив призупинити процес підготовки до укладання цієї угоди. Це спровокувало ще більші протести з боку населення, і у багатьох містах України з'явилися перші Євромайдани. Спершу мітинги мали мирний характер, проте переломною стала ніч проти 30 листопада, коли "беркутівці" силою розігнали студентів. Окрім студентів, відстоювали своє право на краще майбутнє на Майдані футбольні фанати, представники церкви та бізнесу, а також небайдужі громадяни з різних куточків України.

      Ще однією подією, яка суттєво вплинула на подальші події, стало прийняття 16 січня 2014 року "диктаторських законів", які криміналізували опозицію та усіх тих, хто протестував. Крім того, ці документи приймали з грубими порушеннями. Саме після цього полетіли перші "коктейлі Молотова" та загорілись шини. В той же час прибічники влади – "невстановлені особи", бійці спецпідрозділів та тітушки — застосовували нелюдські методи: викрадення, катування та вбивства активістів.

      22 січня сталися перші смерті на Майдані — загинули Сергій Нігоян (його батьки є родом із Вірменіі, а до України вони переїхали, тікаючи від війни у Нагірному Карабасі) та білорус Михайло Жизневський. Цьому передувало те, що після тривалого перемир'я спецпідрозділ "Беркут" несподівано перейшов у наступ, відтак протестувальники, яких налічувалося близько ста, відійшли, а їхні барикади було розібрано. Вранці дня трагедії мітингувальникам вдалось повернути втрачені позиції, натомість силовики на це відреагували снайперським вогнем.

      Що відомо про події на Майдані 18-20 лютого 2014 року?Вранці 18 лютого протестувальники вирушили до Верховної Ради, де депутати мали розглянути зміни до Конституції України щодо обмеження повноважень президента. Проте за вказівкою голови парламенту Рибака канцелярія відмовлялась реєструвати цей документ. Це викликало обурення протестувальників і призвело до зіткнень з силовиками.

      Спроба протестувальників боронити барикади на вулицях Інститутській і Грушевського у Києві виявились не ефективними. Протягом дня силовики захопили всі барикади на цих вулицях та відтіснили протестувальників до Майдану Незалежності. Там, попри штурм силовиків із застосуванням БТР, світло-шумових гранат і помпових рушниць, протестувальники змогли утримати снігову барикаду на Хрещатику (з боку Європейської площі). Для захисту барикад від навали силовиків, мітингувальники застосовували биту бруківку та коктейлі молотова.

      У підсумку найкривавішими стали 18-20 лютого. Уночі з 18 проти 19 лютого силовикам вдалося захопити барикаду на Хрещатику, підпалити барикаду на вулиці Інститутській, табір протестувальників і Будинок профспілок. Єдиним бар'єром між силовиками і протестувальниками, яких витіснили до сцени на Майдані, став вогонь, який протестувальники підтримували усіма підручними засобами, а силовики гасили водометами.

      20 лютого протестувальники перейшли у наступ. "Беркутівці" раптово почали відступати, що дало змогу активістам зайняти приміщення Міністерства агрополітики, а пізніше силовики залишили Жовтневий палац і Український дім.

      Згодом з’явилася інформація, що з готелю "Україна" по майже беззбройних протестувальниках починають стріляти. Як пізніше з’ясувало слідство, вогонь вели спецпризначенці так званої "Чорної роти" "Беркуту".

      До вечора було вбито майже 50 протестувальників. Тіла деяких з них лежали просто на вулиці, накриті закривавленими синьо-жовтими прапорами.

      Це вже не перший скандал упродовж останнього часу щодо чинних керівників Нацгвардії та подій Революції Гідності. Нещодавно у мережі з’явилися фото, на яких видно, як полковник Василь Пилипенко, якого у грудні 2018 року призначили заступником начальника Національної академії Нацгвардії з роботи з особовим складом, б’є ногами на Майдані вже нинішнього бійця ЗСУ з позивним "Акула", що служить у підрозділі спеціального призначення "Азов".

      Джерело: 24 Канал
      powered by lun.ua
      Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
      Коментарі
      Більше новин
      При цитуванні і використанні будь-яких матеріалів в Інтернеті відкриті для пошукових систем гіперпосилання
      не нижче першого абзацу на Телеканал новини «24» — обов’язкові.
      Цитування і використання матеріалів у оффлайн-медіа, Мобільних додатках, SmartTV можливе лише з письмової згоди Телеканалу новин «24».
      Матеріали з маркуванням «Реклама» публікуються на правах реклами.
      Усі права захищені. © 2005—2017, ПрАТ «Телерадіокомпанія “Люкс”», Телеканал новин «24»
      Залиште відгук