Микола – працівник будівельної фірми. Вивіз свою родину з Луганська ще 24 червня. Каже, одразу зрозумів, що місто опиниться в оточенні, коли побачив російські танки. Бажання піти воювати виникло ще в рідному місті, зізнається чоловік. Але остаточно вирішив захищати мирну частину України від терористів вже у Харкові, після того як терористи залишили його без даху над головою. Надії на те, щоб повернутися до Луганська немає, каже Микола, – інфраструктура там зруйнована повністю.
Ігор – з Краматорська. У вже звільненому місті залишилася дружина. Дорослі діти живуть в Харкові. Сам вирішив вступити до лав збройних сил України.
У цього луганчанина особливі рахунки з терористами "ДНР". Його позивний "Шахтар", чоловікові майже 60. Чотири роки він воював в Афганістані, потім працював на шахті. Чеченці, які увійшли до Луганська, катували його привселюдно, били нагайкою і знищили всю його родину. З Луганська він вибирався стежками, розповідають товариші, пройшов пішки не один десяток кілометрів. Тепер головна мета шахтаря – помститися тим, хто вбив його дворічну онучку, невістку і сина.
Особистою трагедією війна з Росією і проросійськими бойовиками обернулася і для керівника обласного комісаріату. Дмитро Малицький і сам до Харкова приїхав нещодавно. До цієї весни був військовим комісаром Криму.
Всі мобілізовані з Донецької і Луганської областей проходять перевірку в СБУ і штабі АТО, каже Дмитро Малицький. Але у нього сумнівів щодо щирості тих, хто вже прийшов, немає.
Всього з цього збірного пункту за третьою хвилею мобілізації відправляться близько двохсот чоловіків. 20 %з них – з Донбасу