17 травня 1990 року гомосексуальність перестали вважати психосексуальним розладом і лише у 2018 році ВООЗ презентувала проєкт, який має на меті виключити зі списку захворювань трансгендерність, пише 24 канал.
До теми: Ще одна країна узаконила одностатеві шлюби
Поступово у світі стає менше гомофобних настроїв та все ж залишається багато нерозуміння та несприйняття ЛБТК спільноти. Близько вісімдесяти країн заборонили гомосексуальність законом, у багатьох країнах вона карається тюремним ув'язненням.
Здоров'я 24 поспілкувалося з особистісно орієнтованим терапевтом, практичним психологом та членом УСП Владленою Дмитрієвою, щоб з'ясувати природу гомосексуальності, гомофобії, трансгендерності та бісексуальності.
Гомосексуальність – хвороба?
Два джерела – сучасні словники та академічне видання "з досвідом", Радянський Енциклопедичний Словник – дають схожі визначення поняття "хвороба".
Сучасний термін: Хвороба, або захворювання – патологічний процес, який проявляється порушеннями морфології (анатомічної, гістологічної будови), обміну речовин чи / та функціонування організму (його частин) у людини / тварини.
Радянський Енциклопедичний Словник: Хвороба – порушення нормальної життєдіяльності організму, зумовлене функціональними або (та) морфологічними змінами/
Гомосексуальність майже 30 років тому викреслили з Міжнародного класифікатора захворювань//pixabay.com
Гомосексуальність, тобто вибір в якості сексуального партнера особи однієї із собою статі, не відповідає жодному з цих визначень. Вона не порушує нормальної життєдіяльності організму, не залежить від стану обміну речовин або від морфологічної цілісності особи. З 1992 року гомосексуальність офіційно визнана не хворобою та її викреслено з Міжнародного класифікатора захворювань.
Читайте також: Як реагувати батькам, якщо дитина гомосексуал: поради психолога
Гомофобія: чому виникає і чому це погано?
Гомофобію можна розглядати як частину ксенофобії – переживання страху або ненависті та недовіри до людей, які за якоюсь ознакою відрізняються від особи, яка є ксенофобом.
Такі переживання є характерними для членів закритих суспільств. Для суспільств (спільнот), що ґрунтуються на утиску особистості, на відсутності поваги до індивідуальності; які мають жорстке поняття про "нормальність", схвалюють однорідність та неухильно карають за відхилення від оголошених норм.
В подібному середовищі людина, яка відрізняється від інших, скоріше викликатиме таку реакцію: "Інакший – чужий – небезпечний – ворог (загроза виживанню)!" На відміну від: "Інакший – цікаво – в цьому ми відрізняємось, а в цьому схожі – сусід (відсутність загрози)". Різниця між реакціями зумовлена світоглядом.
Гомофобія – ірраціональний страх //pixabay.com
Може виникнути питання, чому людей, які не бояться гомосексуалів, а ненавидять або/та агресивно поводяться на їхню адресу, називають гомофобами (фобія – страх)? Тому що під агресією завжди лежить страх. Це психологічне явище, особливість людської психіки. Людина може не усвідомлювати цього й щиро вважати, що "просто" ненавидить (бажає нашкодити). Може виправдовувати своє ставлення зовні раціональними причинами.
Читайте також: Хто такі андрогіни: мода чи прояв людської самоідентифікації
Який страх може стояти за агресією гомофобної людини? Страх якимось чином стати дотичним до об'єкта ненависті ("заразитися"). Страх, що самого гомофоба сприйматимуть як того, хто ліберально ставиться до гомосексуалів. Страх самому стати об’єктом утисків у випадку, якщо гомосексуальність визнають нормою. Варіант, що можна жити поряд і не ненавидіти та не утискувати одне одного людині з тоталітарним (кримінальним) мисленням на думку не спадає.
Страх є ірраціональним явищем, тому раціональними аргументами впливати на нього дуже важко. Наприклад, люди, які мають гомофобію, можуть бути проти того, щоб вчителем їхніх дітей була людина з гомосексуальною орієнтацією. Аргументуючи це побоюванням за свою дитину. Й ті ж самі люди абсолютно спокійно сприймають в якості вчителя людину з гетеросексуальною орієнтацією протилежної, ніж їхня дитина, статі.
Ірраціональність страху не дає можливості сприйняти різноманітність світу. Хоча б вислухати протилежну точку зору або прочитати наукову розвідку. Все, що розширює межі звичного світогляду, сприймається як загроза. Відповідь буде агресивною, такою, яка захищає звичний спосіб мислення.
Гомофобія породжує багато агресії, яка переростає в фізичні прояви. З цькуванням та побиттям стикаються більшість членів ЛГБТ-спільноти. В деяких країнах гомосексуальність карається навіть смертною карою. Часто смертельні погрози переростають в дію і геїв, лесбійок вбивають лише черех їхню інакшість. Тому гомофобія є не тільки проблемою самого гомофоба, а й загрозою для усього суспільства.
Природа гомосексуальності
Нині встановлено (біологами та генетиками), що ми маємо генетичну конституцію (ще її називають генетичною статтю), анатомічну стать, тобто ступень розвитку первинних та вторинних статевих ознак; та власне сексуальну орієнтацію, те, що називаємо статевою самоідентифікацією особистості. Всі ці прояви в однієї людини можуть збігатися, а можуть не збігатися. На відміну від генетичної і анатомічної статі (вони є предметом медицини) статева самоідентифікація особистості є соціокультурною проблемою в суспільстві.
Античний малюнок одностатевої пари
За сексуальну орієнтацію "відповідають" мозок та гени. Вона програмується під час внутрішньоутробного розвитку дитини та залишається на все життя. Сучасні дослідження мозку показують структурні та функціональні відмінності між мозком гомосексуальних та гетеросексуальних людей.
В природі гомосексуальність трапляється дуже часто. Наприклад, японські макаки, які навіть при надлишку мотивованих самців паруються з самками. І часто формують стійкі пари. Чайки також формують одностатеві пари, якщо не вистачає партнерів іншої статі. У чорноспинних альбатросів третина всіх пар – гомосексуальні. Карликові шимпанзе регулярно займаються одностатевим сексом і це сприяє соціальній єдності у їхніх групах.
Читайте також: Чи може в Україні стати президентом представник ЛГБТ-спільноти
Чорні лебеді – символ вірності і кохання, але більшість не знають, що 25% усіх пар складаються з двох самців. У слонів взагалі половина всіх статевих контактів одностатеві. Гомосексуальна поведінка виявлена у 1500 видів тварин: від слонів до мух.
Трансгендерність: що це і чому виникає?
Трансгендерність (не плутати з трансвестизмом) – переконаність людини в тому, що вона існує (народилася) в тілі іншої статі. Таке існування спричиняє людині моральні страждання. Дік Свааб пише, що трансгендерність з чоловіка в жінку (тобто людина вважає себе жінкою, яка народилася в тілі чоловіка) трапляється один раз на 10 000 людей, а з жінки в чоловіка – раз на 30 000 людей.
Природа бісексуальності
Людина, яка має бісексуальну орієнтацію, може вступати в романтичні, платонічні та сексуальні стосунки із людьми обох статей. Вона має таку потенцію, але це не означає, що обов’язково це робить – одночасно з декількома партнерами. Чи змінюючи їх через короткі проміжки часу.
Бісексуальність в багатьох джерелах називають найзагадковішим за природою варіантом сексуальної норми. З одного боку, з періодом формування бісексуальності наче все зрозуміло. Як і всі інші варіанти сексуальної орієнтації вона формується в пренатальному періоді розвитку людини.
У понад 1500 видів тварин зустрічається гомосексуальність
З другого боку, щодо конкретних причин, завдяки чому формується саме бісексуальність, а не гетеро- чи гомо- орієнтація, поки що існують тільки гіпотези. Дослідження показують, що дуже важливу роль у розвитку сексуальної орієнтації людини відіграють гормони та інші хімічні речовини, які впливають на плід під час вагітності.
Так, є дані про те, що дівчатка, які мають підвищений рівень тестостерону під час внутрішньоутробного дозрівання, мають і вищу ймовірність стати гомо- або бісексуальними.
Більше новин, що стосуються лікування, медицини, харчування, здорового способу життя та багато іншого – читайте у розділі Здоров'я.