Архів
Курси валют
Погода
      youtube @24
      Loading...
      google @24
      RSS СТРІЧКА
      Загальний RSS

      Топ новини

      Відео новини

      Чому на волю виходять терористи, які допомагали російським окупантам: обстріли в Маріуполі

      Нещодавно сталася резонансна подія. У Маріуполі на волю вийшов Валерій Кірсанов – місцевий мешканець, який судом був визнаний винним у допомозі терористам та російським окупантам. Саме Кірсанов допомагав здійснити росіянам обстріл Маріуполя в 2015 році. Пам'ятаєте ту жахливу трагедію? Сто двадцять ракет російських "Градів" тоді впали на маріупольський мікрорайон "Східний".

      Через що загинуло 30 мирних мешканців, а близько сотні було поранено. Серед загиблих були й діти. За лічені секунди житловий масив та ринок поруч з ним перетворилися на зону смерті.

      Читайте також: Чи зможе Зеленський перемогти бурштинову мафію

      Треба віддати належне працівникам СБУ, вони досить швидко знайшли хто причетний до цього обстрілу й до загибелі тридцяти українських громадян. "Гради", як і артилерійський розрахунок, приїхали з Росії. Командували артилеристами кадрові російські військові, прізвища і звання яких вдалося встановити.

      Але у окупантів був спільник в Маріуполі, який і вказував їм цілі, тобто повідомляв координати розташування блок-постів українських військових навколо міста. В разі чого, він також телефоном коригував обстріли, уточнюючи координати для більш точного влучання.

      Цим коригувальником і виявився згаданий вже маріуполець Кірсанов – колишній працівник ДАІ, мешканець того самого мікрорайону "Східний" на який впали "гради". Як виявилося, він був давнім другом одного з терористів так званої "ДНР", а той, в свою чергу служив під командуванням російських військових.

      Затриманий Кірсанов відверто розповів працівникам СБУ, як він допомагав артилерійському дивізіону росіян готувати обстріл околиць Маріуполя в той трагічний день. 

      Дивіться відео допиту Кірсанова:

      На судовому процесі з’ясується ще багато шокуючих деталей. Зокрема, як Кірсанов регулярно телефоном повідомляв сепаратистам координати десятків цілей для обстрілів. І як він та його спільники телефоном обговорювали результати цих обстрілів і радісно зловтішалися, коли жертв було більше, ніж вони розраховували.

      І ось, нарешті в червні 2019 року, суд виніс вирок Кірсанову: його визнали винним в участі в терористичній організації і засудили до дев’яти років позбавлення волі.

      Але, не поспішайте радіти торжеству правосуддя. Бо, оскільки Кірсанов провів чотири з половиною роки у СІЗО, то, за законом Савченко, коли рік в ізоляторі рахується за два, його вирок у дев’ять років автоматично скоротився удвічі. І Кірсанов вийшов вже на волю, фактично відсидівши за жахливий злочин з десятками смертей менше п’яти років.

      Суддя Приморського районного суду Маріуполя Дмитро Дьяченко, який виносив вирок Кірсанову, прекрасно знав, що той майже одразу вийде із в’язниці. І тим не менше, цей суддя, присудив коригувальнику лише дев’ять років, які поділилися навпіл і дозволили вийти на волю. При цьому, суддя цілком законно міг би покарати Кірсанова суворіше. Бо, максимальне покарання за статтею тероризм становить п’ятнадцять років.

      Валерій Кірсанов
      Валерій Кірсанов

      І якби коригувальник отримав саме п’ятнадцять, а не дев’ять, він би ще шість років сидів би за ґратами. Але, колишній прокурор – суддя Дьяченко пожалів колишнього ДАІшника Кірсанова за співучасть у вбивстві тридцяти мирних мешканців і випустив його на волю.

      Відтак, українська держава в особі цього судді надіслала ще один сигнал сепаратистам, росіянам та зрадникам: українців вбивати можна.

      За це покарання невелике, максимум, відсидиш кілька років у СІЗО. Але довічне ув’язнення чи тривалий тюремний термін за тероризм, як в розвинутих країнах, ти в Україні не отримаєш, можна не переживати. І якби це було лише в Маріуполі. Судді, які випускають на волю причетних до терору проти українських громадян – це вже явище системне.

      Майже одночасно зі звільненням Кірсанова в Маріуполі, суд у Миколаєві випустив із СІЗО Сергія Долженкова та Євгена Мефьодова – двох антимайданівців, фігурантів справи про загибель людей в Одесі 2 травня 2014 року.

      Сергій Долженков
      Сергій Долженков

      Долженков також має прізвисько "Капітан Какао" і під час сепаратистського заколоту очолював так звану "Одеську дружину". Це бойове формування, яке під прикриттям місцевих міліціянтів знищувало п’ять років тому проукраїнських активістів в Одесі й планувало створити так звану "Одеську народну республіку".

      Саме люди Долженкова 2 травня вбили члена одеського "Правого сектору" Ігоря Іванова на вулицях міста. З цього і почалося криваве протистояння між українськими патріотами та проросійськими сепаратистами в той день в Одесі.

      Спільник Долженкова – Євген Мефьодов – російський громадянин, який навесні 2014 року переїхав до Одеси, де навчав місцевих прихильників "русского мира" тактиці і прийомам вуличних боїв.

      Євген Мефьодов та Сергій Долженков
      Євген Мефьодов та Сергій Долженков

      Обидва затримані через підозру в організації побоїща 2 травня і Долженков, і Мефьодов, зрештою, були виправдані судом, зокрема, через те, що прокуратура ганебно провалила розслідування їхньої справи.

      Але, через величезне суспільне обурення, цих обох сепаратистів заарештували повторно і висунули нові звинувачення: в посяганні на територіальну цілісність України. Оскільки, крім іншого, вони також організовували сепаратистські заворушення у Миколаєві у березні 2014 року.

      Але суддя одного з миколаївських районних судів Катерина Лагода випустила і Долженкова, і Мефьодова із СІЗО під смішну для них заставу у сто п’ятдесят тисяч гривень. Гроші вніс за них народний депутат Микола Скорик – представник медведчуківської "Опозиційної платформи за життя".

      Катерина Лагода
      Катерина Лагода

      Той самий Микола Скорик, якого генпрокурор Луценко обіцяв притягти до відповідальності за підтримку сепаратистських заколотів в Одесі. Але так і не вніс відповідне подання до Верховної Ради за всю свої генпрокурорську каденцію.

      Відтак, Скорик на волі з грошима, частину з яких витрачає на заставу для своїх друзів-сепаратистів. Втім, звісно, цього б не сталося, якби цього не дозволила згадана суддя Катерина Лагода.

      Микола Скорик
      Микола Скорик

      Напевне, не варто дивуватися такому її рішенню, адже ця суддя до війни працювала у Донецьку і прославилася тим, що виносила скандальні вердикти на користь сім’ї Януковича.

      До того ж, мати цієї судді – Ірина Лагода була депутаткою Донецької обласної ради від "Партії Регіонів", в тому самому останньому скликанні, яке в 2014 році здало сепаратистам і будівлю Донецької облради і весь обласний центр.

      Ми не знаємо достеменно, що саме змусило суддю Лагоду в Миколаєві чи суддю Дьяченко в Маріуполі випускати на волю тих, хто займався терором і причетний до вбивств українських громадян. Чи були це гроші? Чи були це симпатії до ідей "русского мира"? Чи був це страх за власне життя через можливу помсту з боку сепаратистів?

      Але, кожне таке рішення судів знову наближає нас до проросійських заколотів в наших містах. Коли, відморожені терористи за підтримки Росії, можуть захоплювати будівлі органів влади, зривати з них українські прапори і вбивати українських громадян.

      Читайте також: Допомагали "Беркуту" та дякували Путіну: які скандальні депутати-сепаратисти потраплять до Ради

      У відчутті повної безкарності. Бо, знають, навіть якщо їх схоплять, максимум, що їм загрожує за тероризм – кілька років у СІЗО. Відтак, будемо відверті, що судді, що виносять такі рішення, теж фактично є пособниками проросійських терористів. Просто, щоб у нас не було ілюзій та ми чітко розуміли масштаби розростання загрози.

      Автор: Дмитро Гнап
      Джерело: 24 канал
      powered by lun.ua
      Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
      Коментарі
      Більше новин

      Читай новини навіть без інтернету

      Завантажити

      Читай новини навіть без інтернету

      Залиште відгук