А найнебезпечніше те, що ця тенденція буде стрімко посилюватись в рік передвиборчих перегонів. І якщо незалежність антикорупційних органів не вдасться відстояти, то в України майже немає шансів на хоч скільки-небудь відчутні еволюційні зміни хоча б через ті самі вибори.

Читайте також: Чому Служба безпеки України перетворилася на "ланцюгового пса" Президента

Річ у тім, що ефективна боротьба з корупцією – це пряма загроза владі і статкам усього найвищого керівництва держави. Саме з цим пов’язаний саботаж роботи антикорупційних органів, діяльність яких з різним ступенем успішності перетворюють на фарс і бутафорію.

Однак, якщо Агентство із запобігання корупції, яке відповідає за е-декларації, одразу взяли під контроль, то незалежність Антикорупційного бюро стала "кісткою в горлі", проти якої спрямували весь наявний адміністративний ресурс. Це яскраво видно по атаках на НАБУ і саботажу роботи органу, які іноді доходять до абсурду.

Наприклад, коли намагаючись обмежити можливості Бюро розслідувати злочини, парламент прийняв такі зміни до законодавства, які паралізували роботу всієї правоохоронної системи.

Верховна Рада України
Верховна Рада України

Показово, що терміново виправляючи ситуацію, змінили виключно те, що вимагала Нацполіція – руйнівні ж для розслідувань НАБУ правки залишили в силі. Водночас парламент роками не приймає закон довжиною в кілька рядків, який би вирішив проблему залежності органу від СБУ у питанні прослуховування.

Читайте також: Як зберігається контроль над єдиним органом законодавчої влади – парламентом

Саме через таку залежність в розслідуваннях НАБУ відбуваються зливи інформації, через які спецоперації Бюро зриваються політично залежними і контрольованими правоохоронними органами.

Це вже не кажучи про те, що український парламент роками витрачав гроші платників податків на махінації з призначенням ручних аудиторів для НАБУ — саме тому, що їхній негативний висновок є чи не єдиним способом звільнити "неугодного" директора Бюро. Очевидно, з метою мати на цій посаді більш лояльного та контрольованого.

Для саботажу антикорупційних розслідувань підключають не тільки парламент, але й інші органи. Наприклад, Генпрокуратура регулярно намагається розслідувати справи, які належать до компетенції НАБУ, що може руйнувати справи, а отже, — унеможливлює їх покарання.

Генеральна прокуратура України
Генеральна прокуратура України

Агентство із запобігання корупції у свою чергу намагається обмежити можливості НАБУ розслідувати брехню в деклараціях і незаконне збагачення. Там ще наприкінці 2017-го прийняли юридично безграмотні рішення, які фактично вимагають від НАБУ отримувати в Агентства дозвіл на свої розслідування.

Навіть сама ідея такого дозволу є абсурдною, оскільки виконавчий орган фактично втручається в роботу незалежного правоохоронного органу. Такі ініціативи НАЗК ставлять під загрозу перспективу усіх справ, відкритих НАБУ на основі даних з декларацій, яких там лише у 2017 році розпочато близько 100.

Справа в тому, що сам факт існування таких рішень може розвалити справу в судах, які в результаті президентської судової реформи так і не стали незалежними. Такі ризики вже спостерігаються в окремих справах. Цікаво, що це може бути використано у справі головного відповідального за судову реформу від Адміністрації Президента.

Нещодавно журналісти-розслідувачі виявили, що заступник Глави АП Олексій Філатов не задекларував майно і доходи дружини, що за українським законодавством, може передбачати кримінальну відповідальність аж до 2 років ув'язнення. Невдовзі після оприлюднення цього розслідування стало відомо, що НАБУ вже півроку розслідує можливе незаконне збагачення заступника глави АП.

Олексій Філатов
Заступник Глави АП Олексій Філатов

Так от, ця справа може так нічим і не закінчитись, якщо суди вирішать застосувати незаконне рішення НАЗК. А враховуючи, що судді розглядатимуть справу людини, завдяки якій багато з них фактично зберегли свої посади, така перспектива є цілком реальною.

Суди — це взагалі ключовий спосіб блокувати справи НАБУ. Третину всіх справ Бюро суди просто не розглядають, деякі — роками. З моменту створення НАБУ лише у 30 справах ухвалені судові рішення. А це значить, що поки суди затягують справи, не тільки винні не отримують покарання, але й держава не отримує гроші, які могли бути конфісковані, а це — мільярди гривень.

Власне, саме тому, що судова реформа імені Петра Порошенка так і не зробила головного – не забезпечила незалежності судів, – і виникла потреба в створенні Незалежного антикорупційного суду.

Але навіть попри шалений тиск з боку громадянського суспільства і ризик втратити такі необхідні Україні підтримку і гроші від міжнародних партнерів, довгоочікуваний закон примудрились так виписати, щоб він не розглядав жодної зі справ, які НАБУ розслідує зараз. А це означає, що Насірови, Мартиненки, Труханови, Гаврилови зможуть уникнути покарання.

Читайте також: Операція "НАБУ": як окремі особи намагаються звузити законні повноваження органу

І саме це, відсутність вироків, дозволить маніпулювати на тему результатів роботи Антикорупційному бюро.

Громадянам, у яких немає часу розбиратись в подробицях організації системи антикорупційних органів, буде легко навішати локшину на вуха про те, що НАБУ працює в холосту, а значить — нема чого нам витрачати на цей орган стільки бюджетних коштів. Забуваючи, звісно, про те, що розглянуті в судах справи могли би принести в бюджет в рази більше витрачених на орган коштів.

У результаті це може призвести до руйнування органу, як зсередини — через демотивований відсутністю результатів своєї роботи працівників, так і ззовні — через насадження керованого керівництва, подальші обмеження незалежності і спроможності.

Контрольовані корупціонерами антикорупційні органи в свою чергу дозволять знищити всіх потенційних притомних конкурентів на виборах, що унеможливить зміну політичних еліт і надовго законсервує існуючу систему. На що здатні контрольовані антикорупційні органи ми вже з вами бачимо — на прикладі НАЗК.

НАЗК
Національне агентство з питань запобігання корупції

У таких умовах наше з вами завдання — робити все можливе, щоби забезпечити незалежність антикорупційних органів і їхню спроможність функціонувати. І важливо все: від публікації в соціальних мережах, до участі в акціях прямої дії.

Байдужість — єдине, чого ми зараз не можемо собі дозволити. Бо життя це не тільки сьогоднішній день чи наша історична пам’ять. Це і те, що ми маємо збудувати завтра та залишити нашим дітям у спадок. Нереформована Україна має всі шанси просто перестати існувати як цивілізована держава зі своєю самобутністю та історією.

Читайте також: Як НАЗК перетворюють на інструмент для розправи із борцями з корупцією

І фантастична жадібність та повна безпринципність нинішніх еліт до необхідних перетворень в розбудові нових соціальних та економічних відносин, як той колорацький жук, що знищує навколо себе все живе, включно з тими молодими паростками, які ще не поїхали з країни і не скурвилися, а намагаються прорости в цьому болоті тотальної корупції та абсолютної безвідповідальності державних керманичів.

На прикладі НАБУ яскраво видно, як зростає супротив клептократів проведенню реальних, а не бутафорних реформ в країні. І щоби ці реформи відбулися, нам доведеться усіма силами їх захищати. Зрештою все буде добре, і якщо зараз не добре, значить, це ще не кінець.