Архів
Курси валют
Погода
      youtube @24
      Loading...
      google @24
      RSS СТРІЧКА
      Загальний RSS

      Топ новини

      Відео новини

      Чому поляки знову підтримали консерваторів і як це вплине на стосунки з Україною

      Ярослав Качинський святкує перемогу на парламентських виборах / GettyImages

      На парламентських виборах у Польщі перемогла правляча партія "Право і справедливість". Про те, чому поляки переобрали ПіС і що чекає з новою-старою владою в Варшаві на польсько-українські відносини, 24 каналу розповів викладач варшавського університету Vistula, журналіст Пьотр Кошчінський, який понад 10 років писав про справи в Україні для одного з найвпливовіших польських видань.

      У нижній палаті, Сеймі, "Право і справедливість" здобула 235 із 460 мандатів. Головна опозиційна сила, блок "Громадянська коаліція" (ГК) – 134. ПіС з точністю до мандату повторила успіх 2015-го, коли вперше здобула однопартійну більшість. Ніхто з українців не пройшов до Сейму. На виборах до верхньої палати, Сенату, ПіС отримала 48 зі 100 мандатів. 43 крісла в ГК. Глава партії Ярослав Качинський вже заявив, що Сенат не зможе блокувати закони, хіба що пригальмовувати через внесення поправок, які потім має повторно розглядати Сейм. Президент з 2015-го – Анджей Дуда, теж представник ПіСу.

      Які обіцянки дала "Право і справедливість" 4 роки тому, і які з них виконала?

      ПіС обіцяла впровадження щедрих соціальних програм, що відповідало суспільним очікуванням. Перш за все, це програма "500+", яка мала покращити демографічну ситуацію, тобто доплата 500 злотих в місяць на кожну другу дитину в сім’ї, що діє з 2016-го. У 2019-му програму розширили на родини з однією дитиною, чим збільшили кількість отримувачів з 2,5 до майже 6 мільйонів сімей. У 2020-му на програму витратять близько 10 мільярдів євро з бюджету Польщі. Це мало заохотити молодь більше народжувати. Може, дітей не стало більше, але точно найбідніші верстви дістали конкретну державну допомогу.

      Читайте також: Зеленський про відносини з Польщею: нас чекає дружба

      Крім того, ПіС обіцяла реформу освіти, тобто змінити систему освіти з трьох освітніх закладів – 6, 3 і 3 роки, на давнішу – дві школи, 8 і 4 роки. Це виконали, хоча реформа призвела до протестів вчителів та великого хаосу.

      Також обіцяли реформу в сфері охорони здоровʼя, але цього не вдалося зробити.

      Обіцяли теж реформу судочинства, але змінили систему, хто може бути суддею, але не покращили діяльність самих судів.

      Пьотр Кошчінський
      Пьотр Кошчінський // фото з фейсбук-сторінки журналіста

      ПіС також скасувала пенсійну реформу попередників – з 2017-го пенсійний вік у Польщі знизили до 60 років для жінок і 65 років для чоловіків. Напередодні виборів до Європарламенту ПіС обіцяла також 13 пенсію. Крім цього, ПіС пообіцяла скасувати оподаткування для молоді, віком до 26 років. І виконала цю обіцянку (схожу ініціативу зареєстрували нещодавно у Верховній Раді, – 24).

      Що зробила ПіС для українців, які живуть та працюють в Польщі?

      Для української меншини, тобто українців, які є громадянами Польщі, всі ці соціальні покращення були так само важливі, як і для поляків. Проте для більшості українців в Польщі ці речі не мали великого значення.

      Що важливого обіцяє ПіС виконати за наступних 4 роки?

      У справах економічних обіцяє продовжити видавати пенсіонерам 13 пенсію, а також запровадити 14 пенсію. Крім цього, ПіС обіцяє подальше підвищення мінімальної зарплати з теперішніх 2250 злотих (14 700 грн) на місяць до 2600 злотих (17 000 грн) у 2020 році, 3000 злотих (19 600 грн) у 2021 році та 4000 злотих (26 100 грн) у 2023 році. Це все без вирахування податків.

      До речі, протягом минулих 4 років мінімальна оплата праці теж постійно зростала. Українські трудові мігранти можуть за це частково завдячувати чинній польській владі.

      Актуально: Дуда: У Польщі вже понад 1 000 000 українців і ми не закриваємо перед ними кордони

      Ці всі речі буде важко реалізувати, попри те, що польська економіка надалі зростає – ріст ВВП близько 4,5% в рік, інфляція – 2,6%, а безробіття одне з найнижчих в ЄС – 5,2%. Проте гроші на додаткові пенсії не передбачені наразі в бюджеті, а підвищення мінімальної зарплати може бути складним для виконання. Особливо для малих фірм. Також ця ситуація може призвести до росту інфляції.

      Питання мінімальної оплати праці може бути важливим для українських заробітчан, бо їхні зарплати повинні будуть вирости. Але, будьмо чесними, також ця ситуація буде заохочувати польських роботодавців частіше наймати на роботу нелегально і платити менші від офіційного мінімуму зарплати.

      Чи гостра політична боротьба в Польщі та періодичні сварки з Україною через історію не впливають на ріст ксенофобії та кількість нападів на українців?

      На мою думку, політична боротьба не впливає на ситуацію з українцями в Польщі. Так, трапляються проблеми, навіть напади, але, якщо маємо півтора мільйона осіб, які приїхали з України, то, очевидно, щось таке цілком може час від часу відбуватися. Хоча кожна така історія дуже неприємна.

      До теми: Зламаний ніс і сліди душіння: актора-заробітчанина з України побили у Польщі – фото

      Після українського рішення про поновлення пошуково-ексгумаційних робіт поляків в Україні, а також звільнення глави Українського інституту національної памʼяті Володимира Вʼятровича, який для польської сторони був подразником, – гадаю, історичний діалог між країнами буде проходити гладше.

      Володимир В'ятрович
      У Польщі вважають, що після звільнення В'ятровича стосунки між країнами покращаться // фото: Українська правда

      Можливо, це нарешті дозволить обом країнам зосередитися на економічних справах, ситуації на польсько-українському кордоні. Може, вдасться втілити в життя пропозицію глави МЗС Польщі Яцека Чапутовича – відмінити роумінг між Україною та країнами ЄС. Це дуже доречна та корисна ідея.

      Хто в новім Сеймі може шкодити польсько-українським відносинам?

      Це можуть бути депутати з крайньої правої партії "Конфедерація". До Сейму потрапило 11 парламентарів від цієї політичної сили. Вони традиційно були проросійськими та негативно налаштованими до України. Один з лідерів партії Януш Корвін-Мікке відкрито підтримує Путіна, відвідував анексований Крим, виступав проти санкцій проти Росії та присутності американських військових в Польщі. З 2015-го Корвіну-Мікке заборонено вʼїзд в Україну. Тому, очевидно, депутати з "Конфедерації", справді, можуть говорити з трибуни Сейму провокативні історичні чи інші речі. Але вони маргінали й це слід розуміти.

      Автор: Ігор Тимоць

      Хто такий Пьотр Кошчінський? Польський журналіст, політолог, громадський діяч, доктор наук. У 1982-му закінчив журналістику в Варшавському університеті. У 1991-2013 роках писав про Східну Європу в одному з найбільших польських видань – газеті Rzeczpospolitа. У 1997-1999 роках був кореспондентом в Києві. Із 2013-го працює в Польському Інституті Міжнародних Справ. Зараз працює також викладачем журналістики і суспільної комунікації в варшавському університеті Vistula. Автор двох повістей, присвячених долі поляків в радянській Україні – "Через червоний кордон" (2009) і "Через червоний степ" (2011).

      powered by lun.ua
      Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
      Коментарі
      Більше новин

      Читай новини навіть без інтернету

      Завантажити

      Читай новини навіть без інтернету

      Залиште відгук