Днями була опублікована офіційна статистика за четвертий квартал минулого року. ВВП України зріс лише на 1,8% у порівнянні з попереднім періодом минулого року. Для пересічних громадян такі цифри нічого не кажуть. Життя як було складним, так і залишається. Але для економістів це – тривожний сигнал. Бо саме те, куди рухається ВВП та з якою швидкістю – це термометр стану здоров'я економіки.

Цифра зростання на 1,8% означає, що весь минулий рік в Україні затухала і без того невисока швидкість розвитку економіки.

Порівняйте – четвертий квартал 2016 року ми закінчили з показником зростання ВВП на 4,7%. А потім, кожен наступний квартал, швидкість знижувалася. І зараз – 1,8%.

Ба більше, я дуже сумніваюся, що в цьому кварталі буде краща цифра – бо перший квартал завжди є провальним через велику кількість вихідних.

Читайте також: Старий і надійний Рінат Ахметов, або Як українські олігархи "ламають" базові закони економіки

Цифри уповільнення зростання економіки – це не просто тривожний дзвінок, а сирена, що вказує на неправильну політику Порошенка. Це непереривний ланцюг подій. Без боротьби з корупцією – немає інвесторів та грошей МВФ. Без інвесторів зростає дефіцит доларів, а значить – курс гривні.

Далі. Без грошей МВФ не вистачає грошей на погашення старих боргів, а також не доводиться розраховувати на кредитної лінії від інших міжнародних донорів. Без грошей МВФ Україна не зможе розмістити євробонди, щоб залучити хоча би спекулятивні гроші інвестбанкірів.

У свою чергу, МВФ не даватиме грошей, допоки в Україні не буде створений Антикорупційний суд. А він не створюється, бо немає політичної волі Порошенка та керівних корумпованих псевдоеліт. Коло замкнулося.

Україна потребує змін, бо поки ми змагаємося за мізерні цифри зростання ВВП, інші країни набирають крейсерську швидкість. Такими темпами, скоро будемо наздоганяти не Польщу чи Румунію, а країни Африки, де зараз багато китайських інвестицій в інфраструктуру та сільське господарство.

Тоді як мізерні цифри зростання української економіки не засновані на якісних змінах.

За ними немає нових робочих місць або закордонних інвесторів, а на підвищенні пенсій деяким категоріям населення, яке потім придбало на ці гроші продукти або одяг.

Економічні проблеми України, а також нездатність держави гарантувати мінімальну безпеку чи охорону здоров'я, призвело до масової міграції на заробітки в Європи.

Читайте також: Від президента та його друзів: які ведмежі послуги робить завод "Богдан" українській армії

Цього тижня міжнародне агентство "Блумберг" опублікувала невтішну статистику – за 2015-2017 роки понад 1 мільйон українців виїхали до 6 країн закордоння. І якщо півмільйона – до Польщі, то 350 тисяч – до Росії. Тобто "безнадьога" вдома змушує наших громадян шукати кращої долі навіть на території держави-агресора.

Міжнародна організація з міграції встановила, що 12% українців знайшли або хочуть знайти роботу за кордоном. Це вражаючі цифри, за якими – мільйони працездатного населення. Які будуть утримувати закордонну економіку, платити там податки та підтримувати пенсіонерів цих країни.

На фоні старіння населення України, це означає, що буде утворюватися ще глибше прірва між багатими та бідними. Зрештою, державі треба буде платити ще більше пенсій, але брати їх буде нізвідки.

Розуміння, що економічна ситуація в Україні навряд чи покращиться, породжує чутки про можливі дострокові парламентські вибори вже цього року.

Не провівши реформ та захлинувшись у корупції, йому доводиться обирати між поганим та найгіршим сценаріями.

Поміркуймо. Якщо він проведе дострокові парламентські вибори восени цього року, то може розраховувати на адмінресурс та силовиків. Бо ще зберігатиме посаду Президента та вплив на владну вертикаль. І Порошенко отримає якийсь захист своїх людей та вплив на подальший політичний процес, якщо раптом сам Порошенко програє президентські вибори наступного року.

А якщо все буде за сценарієм – спочатку вибори президента навесні 2019 року, а потім парламенту восени 2019 року, то в разі поразки на виборах президента Порошенко його силі – чи то БПП, чи інша назва – нічого не світить і на наступних парламентських. Тобто спільники Порошенка не зможуть захиститися від кримінального переслідування за свої корупційні діяння депутатською недоторканністю.

Читайте також: Злочинна змова: Подробиці справи "вишок Бойка"

Але сценарій парламентських виборів восени 2018 року має дуже серйозні хиби. По-перше, проти перевиборів прем'єр Гройсман, який не хоче втрачати посаду, набирає вагу і готується до самостійного плавання в 2019 році.

По-друге, вибори не вигідні "Народному фронту", який має низький рейтинг і також все втратить.

По-третє, не факт, що навіть зараз Порошенко зможе отримати пристойний результат на парламентських виборах. Йому просто ні з чим іти до людей. Гарантій успіху немає, а ставки надто високі. І поразка Порошенка на цих дострокових парламентських виборах не залишить чому жодних шансів на президентських. Ось чому Порошенку доводиться обирати між поганим і найгіршим, але ніхто не знає, який сценарій є таким.

Президент втратить конституційне право розпустити парламент за півроку до своїх перевиборів, тобто восени 2018 року. А час іде.

Україна втрачає позиції в світі та своїх найбільш продуктивні кадри, які виїжджають за межі держави. Ми можемо бути успішною країною, але з нинішньою корумпованою верхівкою – ніколи. Тому змінити життя на краще всіх громадян вдасться лише після тотального очищування системи від продажних політиків.