Однак, суд не побачив злочину в придбанні будівель за ціною. Для покарання Труханова одеським людям у мантіях, бачите, доказів забракло.

Важливо! Хто такий Труханов: скандальні факти про мера Одеси

Поки Антикорупційний суд не почав роботу, апеляція потрапить до Апеляційного суду Одеської області. Сподіватися на інше рішення там немає сенсу.

Геннадій Труханов
Геннадій Труханов

У чому звинувачували Труханова?

• Коротко нагадаю вам суть справи. Одеська міська рада у 2016 році купила розвалини закинутого заводу "Краян". Купили розвалини за ціною у 185 мільйонів гривень. Продала будівлі місту компанія-прокладка, нашвидкуруч заснованої аспірантом Одеської юридичної академії.

• Придбання будівель, дорожчих у 43 рази від вартості, за яку їх придбали самі аферисти, протягнули міський голова Труханов і його заступник Вугельман.

Чому суду забракло доказів?

Виправдувальний вирок суд обґрунтував у дуже зручний спосіб. Переважну частину доказів одеські люди в мантіях банально визнали недопустимими.

Судді, які винесли виправдувальний вирок Труханову
Судді, які винесли виправдувальний вирок Труханову

1. Одним з найважливіших доказів, які не визнав суд, є оціночно-будівельна експертиза. Судді забракували висновки експертів, оскільки огляд будівель "Краяну" проводився без понятих.

Проте, за законом, участь понятих вимагається при огляді майна фізичної особи, а оглядалося комунальне майно, тому поняті й не залучалися.

2. Суд вирішив, що меру Труханову неправильно повідомили про підозру. На думку суддів, це мав зробити особисто керівник САП Назар Холодницький.

Назар Холодницький
Назар Холодницький

Але законом не вимагається вручення підозри саме керівником Антикорупційної прокуратури. Він може просто підписати підозру та надати доручення, щоб її фізично вручив інший прокурор чи детектив.

Якщо слідчі та прокурори почнуть працювати за підходом, що підозри мають вручати особисто генеральний прокурор чи його заступники, то у справах НАБУ, наприклад, останні займатимуться лише поїздками країною у пошуках фігурантів. Такий підхід до читання цих положень закону вигідний фігурантам і передусім суддям, які часто на практиці вимагають, аби за ними їздив особисто генпрокурор.

3. На підозрі судді не зупинилися і визнали затримання Труханова незаконним. Рішення обґрунтували тим, що одеський мер не переховувався.

Але ж Труханов протягом двох місяців перебував за кордоном, а злочин, у якому його підозрювали, особливо тяжкий. Це давало достатньо підстав детективам НАБУ для його затримання.

Актуально! Труханова виправдали: чому це сталося і що буде далі

4. Судді вказали, що деякі процесуальні дії (обшуки, огляди, тимчасові доступи тощо) проводили детективи НАБУ, які нібито не мали на це дозволу або не входили до групи детективів, яка проводила розслідування.

Відсутність прізвищ детективів, які проводять за потреби слідчі дії, в ухвалах суду не забороняє детективу або прокурору доручати, наприклад, обшуки, своїм колегам. Такі доручення оформлюються належним чином та долучаються до матеріалів справи.

Часто детективи проводять до 20 обшуків одночасно, а паралельно ще дії в інших справах. Просто фізично неможливо обмежитися лише тими детективами, які вказані в ухвалі. Залучати інших детективів – нормальна практика, якою користуються не лише в НАБУ, а й будь-які слідчі. Адже слідчий і детектив займаються не лише однією справою Труханова, але й десятком інших.

5. Судді вирішили визнати недопустимими докази, отримані через міжнародне співробітництво з Латвією, Угорщиною та Британією. На думку суду, детективи порушили визначений слідчим суддею тридцятиденний строк на виконання запиту про міжнародну допомогу.

За алгоритмом, перш ніж направити міжнародний запит, правоохоронці беруть дозвіл українського суду на доступ до документів. Кримінальний процесуальний кодекс дає 30 днів на виконання такої ухвали.


Суд мав би надати доступ до документів

Після цього правоохоронці оформляють запит і, відповідно до міжнародних конвенцій, надсилають його за кордон. У свою чергу, іноземні правоохоронці розглядають цей запит, керуючись своїм процесом та строками – вони не зобов'язані дотримуватися українського тридцятиденного строку.

Зазвичай запити про міжнародну правову допомогу виконуються протягом 6-12 місяців. Часто доводиться чекати і більше року або навіть двох. Тому 30-денний строк українського кодексу не може обмежувати іноземців у випадках міжнародної співпраці.

6. А ще судді відмовили прокурорам в допиті іноземного свідка, адже на це потрібен був час. Насправді, враховуючи, що вже у вересні має запрацювати Антикорупційний суд, вони просто хотіли швидше зарішати все в Одесі.

Підведемо підсумки

Звичайно, стандарти доказування передбачають чіткі вимоги до підстав, порядку, строків та оформлення процесуальних дій. Але за загальним правилом, недопустимими є докази, які отримані із грубим порушенням прав і свобод людини. Кримінальний судовий процес не повинен зводитися до формальностей у вигляді печаток і підписів, а має виходити із здорового глузду та базових правил законності отримання доказів.

Читайте також: Блокування роботи суддів: чому відкладається розгляд справ топ-корупціонерів

Важливо, що за такого підходу виправдовувати можна буде усіх фігурантів в усіх справах НАБУ, бо, наприклад, жодну відповідь від міжнародних правоохоронців не можна буде отримати у строк, у який бажають судді Одеського суду.

Цей виправдальний вирок є черговим діагнозом судовій системі України. Те, що країна його почула в такі строки, свідчить лише про те, що судді не бажають, аби їхню роботу оцінили колеги новоствореного Антикорупційного суду, відібрані за участі міжнародних експертів.

Ба більше – вирок зайвий раз підтверджує необхідність змін до Кримінального процесуального кодексу, яким користуються суди, щоб через формальні вимоги банально нівелювати ключові докази. Ціллю людей, яких ми по вторинних ознаках називаємо суддями, вже давно є не пошук істини, а відмазування бандитів та корупціонерів.

Виправити це може і має новобрані президента та Верховна Рада. Вони точно знають, що саме потрібно міняти. Хоча б тому, що ми їм це розповіли. Вже зовсім скоро побачимо, чи вони захочуть це роботи. Якщо ж раптом такого бажання у них не виявиться, нам як суспільству доведеться їх змусити. Щиро сподіваюся, що обійдеться без цього.