Таку думку висловила Віце-прем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе, передає "Інфтерфакс-Україна".
"Це примітивно, це недостойно... Такими діями ми заженемо ситуацію в кут", – зазначила Іванна Климпуш-Цинцадзе.
Читайте також: "Бандерівський" закон: як Україні вийти переможцем із ситуації
Водночас вона зазначила, що українська сторона "досить жорстко, чітко, наполегливо вимагатиме того, щоб максимально отримати зміни до такого закону, який ухвалила Польща".
При цьому віце-прем'єр зазначає, що розраховувати на непідписання цього закону президентом Польщі Анджеєм Дудою не варто.
"Висловлюється така дуже обережна надія на те, що, можливо, його все-таки не буде підписано, хоча я не тішила б себе такими сподіваннями", – сказала Климпуш-Цинцадзе.
Читайте також: Історична недоторканність у законі, або Як Польща спалює мости з Україною, США та Ізраїлем
Міністр зазначила, що Київ у цьому питанні "тільки починає висловлювати свою позицію".
"Я думаю, що наша позиція лунатиме з точки зору незадоволення, неприйняття, незгоди... І водночас ми продовжуватимемо виходити зі своєї позиції, як ми це робили протягом останніх років, коли розпочалися постійні політичні інтерпретації історичних подій з боку наших польських колег, як на мене, безвідповідальні інтерпретації історичних подій", – сказала вона.
За словами віце-прем'єра, Україна постійно наголошує на необхідності вести діалог між істориками й експертами, а також проводити спільні дослідження "сторінок історії, які, на жаль, є складними і для українців, і для поляків".
Читайте також: Це приниження української нації, – українські нардепи обурені через "бандерівський" закон
І саме такий "дорослий" підхід міг би створити набагато потужнішу та якіснішу основу для наших подальших відносин. А якщо в такий спосіб закривати рота тим, хто має іншу думку, ніж теперішня інтерпретація історії польськими політиками, то це нічого хорошого, на жаль, не дасть – не конкретно для двосторонніх відносин, а саме для Польщі,
– вважає вона.
"Намагатимемося все-таки повертати наші відносини в русло стратегічного партнерства, яке, ми вважаємо, було б виграшним і для нас, і для самої Польщі", – резюмувала Климпуш-Цинцадзе.
Нагадаємо, 26 січня Сейм Польщі підтримав закон про заборону пропагування у Польщі ідеології українських націоналістів. Закон про кримінальну відповідальність за заперечення злочинів українських націоналістів стосується лише тих, хто публічно заперечує ці події, і не стосується дослідників. Згідно з законопроектом, за використання виразу "польські табори смерті" буде загрожувати штраф або позбавлення волі на три роки. 1 лютого цей закон про "заборону бандерівської ідеології" ухвалив Сенат Польщі.
Прийняття такого законопроекту викликало схилю обурення по всьому світу, та й в Польщі зокрема. Його піддали критиці уряди США та Ізраїлю. На нього жорстко відреагував Президент України Петро Порошенко. Не менш гострою була і реакція міністра закордонних справ України Павла Клімкіна. Президент Європейської ради поляк Дональд Туск засудив польський закон про "бандеризм". А в ОБСЄ побачили там обмеження свободи вираження. І теж виступили проти.