Архів
Курси валют
Погода
      youtube @24
      Loading...
      google @24
      RSS СТРІЧКА
      Загальний RSS

      Топ новини

      Відео новини

      Чому Україні вигідно продовжити експортне мито на металобрухт?

      Металобрухт
      Металобрухт

      За два роки роботи експортного мита на металобрухт українські металурги виплавили 42 млн тонн сталі, споживши 6,48 млн т металобрухту.

      Малопомітне мито виявилася щепленням стабільності для металургійної галузі, а також для курсу гривні. Про це у своїй колонці пише Олександр Каленков, президент об'єднання підприємств "Укрметалургпром" на порталі "Бізнес-Цензор".

      Завершився 2018 рік, закінчилися новорічні свята, а значить можна підводити підсумки, в тому числі в металургійній галузі.

      Одним з найважливіших подій минулого року для українського ГМК стало продовження експортного мита на металобрухт.

      Спочатку цей захід піддавався критиці, але підсумки його роботи за два роки підтверджують правильність прийнятого рішення для економіки країни і розвіюють кілька міфів.

      Потрібно нагадати, що спочатку мито на експорт брухту чорних металів було введене Верховною Радою 15 вересня 2016 року терміном на один рік в розмірі 30 євро за тонну.

      Потім народні депутати ще двічі продовжували терміни його дії, а в червні 2018 року ставка була підвищена до 42 євро.

      Які цілі переслідували парламентарії?

      Все просто – потрібно було терміново забезпечити українську металургію дефіцитною сировиною, яка не тільки безконтрольно експортувалася з України, а й стала частково недоступною через анексію Криму та агресії Росії на Донбасі.

      Без металобрухту метпідприємства просто не змогли б працювати, а стратегічна галузь знижувала виробництво, що призвело б до зменшення податкових відрахувань до бюджету і скорочення десятків тисяч робочих місць.

      Але такого сценарію, на щастя, вдалося уникнути.

      Впродовж першого року дії мита (з жовтня 2016 року по вересень 2017 року) вітчизняні метпідприємства зберегти обсяги виплавки сталі на рівні 20,7 млн ​​т. А вже в другій рік (з жовтня 2017 року по вересень 2018 року) – ЗБІЛЬШИЛИ на 3% , до 21,35 млн т.

      І це при тому, що у меткомбінатів були операційні проблеми з виробничими потужностями. Наприклад, у 2017 році Дніпровський МК з міста Кам'янське простоював впродовж 4 місяців. А вже в 2018 році "АрселорМіттал Кривий Ріг" періодично зупиняв окремі агрегати аж до повної зупинки в травні.

      Ще більший позитивний ефект введення мита принесло електрометалургійним підприємствам, які працюють виключно на металобрухт (близько 90% сировини – це лом). Так, за два роки випуск сталі електрометалургії збільшився на 37% – з 1,17 млн ​​т до 1,6 млн т.

      Далі позитивний ефект став поширюватися по всьому ланцюжку гірничо-металургійного комплексу України.

      Наприклад, трубні заводи, які купують сталь у метпідприємств, підвищили за 24 місяці випуск продукції на 26%, до 1,1 млн т.

      Якщо говорити про конкретний сортамент, то за два роки виготовлення безшовних труб, які виробляються з круглої сталевої заготовки на електрометалургійних підприємствах (90% сировини – металобрухт), збільшилася на 56%.

      У сегменті безшовних труб, які виготовляються з штрипса (20% металобрухту), також зафіксовано зростання в 2,3%.

      Зростання виробничих показників на підприємствах ГМК було обумовлено тим, що металобрухт залишився в країні.

      Так, з жовтня 2016 року по вересень 2018 року постачання брухту на меткомбінати ЗБІЛЬШИЛОСЯ на 24%, з 2,67 млн ​​т до 3,3 млн т. При цьому дефіцит сировини за цей же період хоч і не зник, але СКОРОТИВСЯ в 10 разів – з 20% до 2%, або з 725 тис. т до 76 тис. т.

      Поряд з цим розвію один з найбільш популярних міфів, мовляв, мито остаточно "вб'є" експорт металобрухту. ЦЬОГО НЕ СТАЛОСЯ!

      Мало того, що за час першого року поставки сировини на зовнішні ринки практично не змінилися в абсолютних цифрах (було 355 тис. т, стало 362 тис. т), то за другий рік експорт брухту підскочив майже на чверть або на 24%, до 448 тис. т.

      При цьому, надходження до бюджету від експорту за 24 місяці збільшилися в 4 рази – з 112 млн грн до 458 млн грн.

      Противники мита стверджують, що ціни на лом занижені в порівнянні зі світовими, зокрема, в Туреччині, яка є бенчмарком для українського ринку.

      Але і цей міф розбивають цифри: впродовж двох років дії мита зростання котирувань на металобрухт в Україні в доларовому еквіваленті склав 85%, тоді як рівень імпортних цін в Туреччині зріс за той же період на 57%.

      Більш того, виявляється, що позитивний ефект від експортного мита на металобрухт можна спостерігати не тільки в зростанні виробничих показників, а й в аспекті захисту працівників меткомбінатів і їх робочих місць.

      І в цьому плані важливо констатувати, що вдалося уникнути скорочень, а також забезпечити 66-відсоткове підвищення заробітної плати на підприємствах-споживачах металобрухту за два роки.

      Так, якщо у вересні 2016 року середня заробітна плата становила 8 235 грн, то у вересні 2018 вона зросла до 13 633 грн, що набагато перевищує рівень в цілому по Україні.

      Але давайте змоделюємо ситуацію так, що поставки брухту на зовнішні ринки залишилися б неконтрольованими, тобто на рівні 2015 року, коли з України було вивезено рекордні обсяги сировини за останні 10 років – 1,2 млн т.

      Тоді б наслідки для української металургії були катастрофічними. Без введення мита під загрозою опинилися б 35 тис. робочих місць в ГМК, а країна могла б недоотримати $ 3,2 млрд валютної виручки. Це неминуче б призвело до обвалу курсу гривні. А це вже відбилося б на гаманці кожного українця.

      Підіб'ємо підсумки: за два роки роботи мита металурги виплавили 42 млн т сталі, споживши 6,485 млн т металобрухту.

      Зросло виробництво в суміжних галузях, збільшилася податкові відрахування. При цьому експортери сировини виявилися не в образі, оскільки поставки на зовнішні ринки склали 0,81 млн т.

      Ось так, здавалося б, малопомітне мито виявилося щепленням стабільності для металургійної галузі, а також для курсу гривні і цін в магазинах.

      Все це дає підстави металургам всієї України виступати за продовження дії мита і надалі.

      Автор Олександр Каленков, 
      президент об'єднання підприємств "Укрметалургпром"

      powered by lun.ua
      Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
      Коментарі
      Більше новин
      Залиште відгук