Вся міць нацистської армії – на кордоні з СРСР

О 3.15 ранку уся міць нацистської військової машини – групи армій «Північ», «Центр» та «Південь» чисельністю 5,5 мільйонів солдатів та офіцерів, 3700 танків, 47 тисяч польових гармат та 5 тисяч бойових літаків – вдарили по східному кордону СРСР.

Протистояти удару сталевого кулака фюрера не зміг би ніхто. Радянські війська, що скупчилися біля кордонів, моментально зазнали страшних втрат - в перші дні війни втрати особового складу обчислювалися сотнями тисяч. Німецька авіація в перші години війни потужним та чітко спланованим ударом знищила більше 1200 радянських бойових літаків прямо на аеродромах, ще кількасот збили в той момент, коли вони піднімалися в повітря.

Оголошення війни

О 4 годин ранку імперський міністр внутрішніх справ Ріббентроп вручив радянському послу в Берліні Деканозову ноту про оголошення війни. Поки Деканозов читав документ, німці палили села та міста, солдати та мирні люди гинули в своїх домівках.

Вражаючі успіхи німців

План Барбаросса, розроблений на базі теорії бліцкригу - блискавичної війни - працював ідеально. Подекуди танкові частини вермахту настільки вирвалися вперед, що були змушені зупинитися та очікувати на піхотні частини, які добряче відставали.

Самоусунення Сталіна

Радянське командування було в паніці і депресії. Сталін взагалі самоусунувся від влади і втік на дачу. Політбюро довго намагалося вибрати когось головного, але відповідальності на себе брати не хотів ніхто. Поки в Кремлівських кабінетах шукали головного, німці вийшли на стратегічний простір та почали збирати сили для удару.

СРСР не зміг дати відсіч, бо сам готувався атакувати Німеччину

Згідно однієї з теорій, СРСР на момент нападу німців не зміг дати відсіч через те, що сам готувався атакувати Німеччину. Це підтверджує велетенська група військ, розташованих в прикордонних областях. В перші дні війни до рук німців потрапили склади з новітньою радянською зброєю та обладнанням. Усі стратегічні дороги та мости не були заміновані, глибоко ешелоновані лінії оборони знищені за рік до нападу німців. При цьому радянське командування знало про плани Гітлера завдати удару, але нічого не робило для того, щоб організувати хоча б якусь видимість оборони. В такому ключі теорія про превентивний удар німців є цілком логічною і заслуговує на життя.

Ленін залишив нам такий спадок, а ми його просрали, - Сталін

29 червня Сталін під час відвідин наркомату оборони та ознайомлення зі станом на фронтах, сказав фразу, яка стала крилатою "Ленін залишив нам такий спадок, а ми його просрали".

Соратники на колінах благали Сталіна повернутись

Коли до Сталіна прибули члени політбюро на чолі з Берією він страшенно злякався, що приїхали його арештовувати через те, що він самоусунувся від керівництва. Та соратники впали на коліна та почали буквально молити Сталіна повернутися та взяти на себе обов'язки головнокомандувача. Саме з 30-го червня радянське командування поволі почало чинити опір агресору.

Німці оточили Ленінград

Станом на перше грудня 1941 року німці захопили Литву. Латвію, Білорусь, Молдову, Естонію, велетенську частину України. Впали Мінськ, Харків, Київ, Смоленськ, Одеса, Дніпропетровськ. В кільці блокади опинився Ленінград. Більше мільйона радянських солдатів та офіцерів загинули, втрати серед мирного населення були приблизно такими ж.

План Барбаросса зазнав краху

Проте Барбаросса захлинулася під час операції із захоплення Москви. Бліцкріг зупинився через надмірне розтягнення фронтів, сильні морози та фанатичний опір радянських військ, які дуже поволі, але впевнено почали стримувати просування нацистських орд. Так закінчився перший рік великої війни на сході, яка в радянській історіографії отримала назву Великої Вітчизняної війни.