Все почалося, як і 7 років тому, з намету. Куций символ революції депутат Андрій Парубій так і не встановив - "Беркут" взяв його у надто міцне кільце.
“Дійсно, хочу поставити, і вони вважають, що це робити неможливо і антизаконно, хоча, наголошую, це зустріч з народним депутатом, а так, як вони себе ведуть - це повна неадекватність”, - сказав народний депутат, НУ-НС Андрій Парубій.
В опозиції переконані, влада заборонила святкувати День Свободи, суд напередодні виніс таке рішення саме через страх повторення Майдану.
“Мітинг з нагоди 7-ї річниці “Помаранчевої революції” у Києві заборонили, бо столичній владі терміново за півтора місяці до Нового року знадобилося встановлювати новорічну ялинку. Попри це, місце для кількох сотень “беркутівців” на Майдані Незалежності знайшлося”, - каже журналіст Ольга Кучер.
Крім того, посилалися на офіційний візит литовського Президента, мовляв, не годиться їй поміж мітингами їздити.
“Не можу коментувати Вашу Конституцію, але всі демократичні країни повинні гарантувати свободу слова, свободу зборів і вираження своїх переконань”, - сказала Президент Литви Даля Грібаускайте.
Тим часом на Майдані ставало гарячіше. Адже врівноважити "помаранчевих" сюди прийшли досвідчені активісти - представники “Загальновійськового союзу”, очолюваного “регіоналом” Олегом Калашніковим.
Нагадаємо, саме їхні гучномовці місяцями перекрикували промови “бютівців” під Печерським судом.
Схоже, що у міліції з "калашніківцями" склалися особливі стосунки - молодиків оточили захисним кордоном. Всередину пропускали лише пресу та людей із особливими мітками.
“Ми не проводимо жодних акцій. Я ще раз кажу, ми ніяких акцій не проводимо”, - запевнив голова "Загальновійськового союзу" Олег Калашніков.
Організацію Калашнікова експерти називають, м’яко кажучи, “статистами при владі”. Відтак, їхню активність всерйоз сприймати не варто. А от у міліції пояснили: охороняли молодиків, аби їх “помаранчеві” не побили.
“50 тисяч, заявляли люди, які подавали заявки до Київської міської державної адміністрації, понад 50 тисяч. І якщо ми розуміємо, що у Калашнікова там могло бути набагато менше людей, то дійсно їх треба було там так розмістити, або подивитися, щоб вони там знаходилися, де б їх потім там не побили або не вчинили якихось протиправних дій просто як проти людей”, - сказав речник МВС Володимир Поліщук.
“Розглядати його як якесь явище, це все одно, що розглядати жваве соціальне життя блохи на тілі у кішки. Це блоха політичного процесу, яка на нього не впливає, яка виконує функцію медіаклоуна, за допомогою якого будь-які серйозні дії намагаються перетворити на такий собі “бурлеск”. Показати. що за цим нічого серйозного нема”, - каже політолог Юрій Романенко.
І сутички таки сталися. Понад 2,5 тисячі громадян пішли на штурм "овечого загону", як прозвали в народі табір Калашнікова.
У діях "беркутівців" громадські діячі вгледіли щонайменше три грубих порушення.
“Провладна коаліція “майдан-байтерів”, так би я їх назвав, вони мали найкраще місце на Майдані, вони мали охорону. Друге і, мабуть, не менш важливе - це те, що дійсно міліція сприяла діям провокаторів. Ну і, врешті-решт, самі міліціонери займалися тим, що у відповідності до того, як хтось їх навчив, вони просто били людей. Значить, як це відбувалося тоді, коли натовп піде вузьким проходом, оскільки по Хрещатику там наставлені машини, то дуже природно, що натовп напирає на кордон міліції, котрий відгороджує від проїзної частини. Що робить міліція? Б’є їх по ногах, тихенько, щоб ніхто не побачив”, - каже громадський діяч Ігор Луценко.
“Та ми хотіли вийти на Хрещатик, сьогодні День Свободи - “Беркут” зупинив, бив ногами по ногах нас, внизу, бо не видно - внизу темно. То так ми святкували День Cвободи”, - обурюється киянка Тетяна.
Найкраще відсвяткували “свободу” 9 активістів, на яких виписали адмінпротоколи. Судове засідання призначили вже на наступний день.
“Я абсолютно не визнаю себе винним, навпаки, звинувачую правоохоронні органи, що вони завчасно, чи інші органи, які мали завчасно мені повідомити, що акція заборонена”, - сказав голова Секретаріату Головного Проводу КУН Володимир Манько.
Учасники “екстремального” відзначення Дня Свободи наполягають на своєму праві виходити на Майдан 22 листопада. Посилаються на те, що цей день - офіційне державне свято.
“Це не є мітинг, скажімо, в нормальному розумінні цього слова, це свято. Кожен святкує так, як хоче”, - каже активіст УНА-УНСО Ігор "Тополя" Мазур.
“Наше головне розчарування в тому, що ми не змогли контролювати владу, і саме через це сьогодні так мало людей із символікою”, - сказала учасниця мітингу Ганна.
Віктор Ющенко, який і видав президентський указ про святкування Дня Свободи на державному рівні, до людей на Майдан не прийшов. Але, каже, святкував.
“Знаєте, то питання українців, що для них свято. Для них свято 7 листопада? Хай святкують! Для мене - це свято. І я знаю, що багато треба зробити, щоб із 46 мільйонів, хоча би половина зрозуміла, що це свято для них”, - сказав Президент України(2005-2010) Віктор Ющенко.
З решти лідерів "Помаранчевої революції" хтось прийшов ненадовго відмітитися на Майдані, хтось, як Тимошенко з Луценко, не зміг з поважних причин. Зрештою, люди розійшлися.
Та збираються повернутися 1 грудня вже не святкувати, а з протестами. До них планують долучитися і підприємці. Чорнобильці з афганцями - розмірковують. Гуртом, як відомо, і батька легше бити.