"Титанік" вважали судном, яке не зможе потонути. Його конструкція передбачала революційне вирішення проблеми ймовірного пробиття корпусу – воду мала зупинити система водонепроникних перегородок. Та як засвідчила практика, інженери помилилися.
У ніч на 15-те квітня корабель зіткнувся з айсбергом. Багатотонне судно було занадто неповоротким, щоб миттєво змінити курс, та й льодяну гору матроси побачили занадто пізно. У кораблі утворилася величезна діра, вода почала поволі заповнювати судно.
Команда до останнього не вірила, що корабель тоне. Коли віддали наказ про евакуацію, виявилося, що рятувальних шлюпок на всіх не вистачає. Найгірша доля чекала на пасажирів третього класу, які більше години намагалися самостійно вибратися на волю із затоплених нижніх палуб.
За дві години корабель розвалився на частини і дуже швидко затонув. Рятувальні судна підібрали перших потерпілих лише через дві години після затоплення. Сотні пасажирів загинули у крижаній воді.
Жертвами аварії стали півтори тисячі людей, врятувалися лише 712 пасажирів. Трагедія "Титаніка" стала основою для численних екранізацій, а конструкція суден зазнала серйозних коректив.