Поштовхом до страйку стало різке підвищення цін. На початку 1960-х років економіка СРСР переживала кризу. Бюджет не виконувався. Брак хліба був настільки відчутний, що Хрущов вперше наважився закупити зерно за кордоном. Полиці в магазинах були практично пусті. А за три дні до трагедії оголосили, що роздрібні ціни на м'ясо зростуть на третину, масло та олію — на чверть. Одночасно на заводі Новочеркаська підняли норми виробітку втричі. Це відповідно означало ще менші зарплати.

1-го червня близько 200 працівників сталеливарного цеху відмовились працювати без підвищення зарплати. До полудня кількість страйкарів зросла до 5 тисяч. Доведені до відчаю люди перекрили залізницю. На одному із поїздів повісили плакат "Хрущова на м'ясо!".

Міліції не вдалось відтіснити мітингувальників з території заводу. Офіційну делегацію, що намагалась зачитати звернення ЦК закидали камінням та пляшками. Ввечері до будівлі заводоуправління під'їхали 5 машин і 3 БТРи з солдатами. Робітники вирішились розійтись, аби наступного дня рушити до міськради.

Вночі на територію заводу ввели танки і витіснили робітників за його межі. 22 мітингувальників затримали, а в місті ввели комендантську годину. Пошту, Міськвиконком, відділ міліції взяли під охорону, а з Держбанку були вивезли всі гроші.

Читайте також: 59 років тому вперше підірвали термоядерну бомбу

Вранці мітингувальники рушили в центр міста. Танки перегородили міст. У генерала Матвія Шапошникова був наказ атакувати людей, втім він звелів солдатам розрядити зброю. Люди перейшли ріку бродом. Увірвавшись до міськвиконкому, вони трощили вікна та меблі, перерізали телефонну проводку. Одночасно інші групи пішли в райвідділок визволяти заарештованих напередодні друзів. При штурмі загинуло 5 чоловік.

Операцію доручили іншому генералу. 50 силовиків відтіснили людей від будівлі і вишикувались у дві шеренги. Спочатку пролунав попереджувальний залп вгору, другий — по людях. Померли ще 15 людей.

Вночі тіла вивезли з міста і поховали в чужих могилах, на різних кладовищах області. 240 чоловік заарештували за звинуваченнями у бандитизмі і спробі повалення радянської влади. Майже половина з них отримали терміни ув'язнення від 10 до 15 років, сімох — розстріляли. Новочеркаську трагедію замовчували 27 років.