Якщо ви не дуже в темі, хто такий Олександр Терещук, то просто спитаю: "А як ви б відреагували на, скажімо, заяву президента про те, що Революція Гідності була заколотом місцевих навіжених?" Це десь приблизно те саме. І ось чому.
Читайте также: "Краники" з грошима перекривають: чому політеліта намагається дискредитувати НАБУ
Річ у тому, що при Януковичі Олександр Терещук очолював МВС Волинської області. Що робила міліція під час Євромайданів по всій країні, нагадувати не треба — на Волині відбувалось те саме. Однак за це вже нова, "післямайданівська" влада, його не звільнила, а підвищила — Терещука перевели до столиці. Коли за кілька місяців після того набув чинності закон "Про очищення влади", Терещука мали тут же звільнити, бо він підпадав під так звані автоматичні критерії люстрації як високопосадовець часів Януковича. Однак, звільняти його не поспішали.
Олександр Терещук
Врешті звільнили його у червні 2015 року завдяки зусиллям громадських активістів. Тоді прем’єр-міністр Яценюк під час виступу у Раді повідомив про звільнення очільника київської міліції за люстрацією. Та всього за місяць після повідомлення про його звільнення Терещук… знову очолив київську міліцію! Але як? Головний сенс люстрації у тому, що посадовцю, який підпадає під визначені в законі критерії, забороняється займати керівні посади протягом десяти років.
Читайте также: Як суддя із запаморочливими статками допоміг Розенблату "анулювати" результати 75 експертиз
А тепер, як то кажуть, слідкуйте за руками. Виявляється, приблизно у той час, як Яценюк робив свою заяву в парламенті, начальника київської міліції перевели в Національну гвардію — ненадовго, всього на кілька тижнів. Ви ніколи не здогадаєтесь для чого: для того, щоби президент міг виправдати виведення його з-під люстрації.
Річ у тім, що за законом "Про очищення влади" у президента є дуже обмежене і дуже особливе право: виводити з-під люстрації військових офіцерів, але лише вищого офіцерського складу, як-то генералів, лише на посадах у військових формуваннях і лише якщо це необхідно для обороноздатності країни. Така правка до закону була додана вже після його ухвалення, і всього президент, за доступною на сьогодні інформацією, скористався нею сім разів, у тому числі — до Терещука.
Проблема тільки в тому, що Терещук жодному із критеріїв для звільнення президентом його від люстрації не відповідає. Окрім того, що він не військовий, а генерал міліції, ніхто навіть не намагався пояснити, чому його виведення "необхідне для обороноздатності країни". І все ж парламентський комітет з оборони підтримав, а президент підписав Указ "Про скасування люстраційних заборон" до нього.
Терещук жодному із критеріїв для звільнення президентом його від люстрації не відповідає
Згодом громадські організації намагалися оскаржувати те, що "недолюстрованого" Терещука не звільнили. Та тоді їм відмовив славнозвісний суддя Арсірій, відомий тим, що рятував багатьох недолюстрованих чиновників, непереатестованих поліцейських, скасовував негативні висновки про недоброчесність суддів, виносив незаконні рішення на користь корупціонерів тощо.
Після київської міліції Терещука призначили першим заступником голови Одеської облдержадміністрації, а вже звідти — головою Київської. До слова, Терещук нє єдиний, кого не люстрували на посадах, куди призначення відбуваються безпосередньо президентом. Наприклад, президент не звільняв голову Кропивницької ОДА Сергія Кузьменка. На наші запити в Адміністрації Президента навіть писали прямо: про люстрацію знаємо, документи підготували, але президент не підписує.
Читайте также: НАБУ, САП, Антикорупційний суд: співпраця чи особисті "розборки"
Він також призначав керівником Луганської ВЦА Юрія Гарбуза, який теж відповідає люстраційним критеріям. На місце начальника київської СБУ, що попередньо займав всім добре відомий розвідник Сергій Семочко, який не може пояснити походження своїх мільйонних статків, президент призначив недолюстрованого прокурора Олега Валендюка. Та що там говорити — в його власній Адміністрації на посаді заступника голови Адміністрації Президента вже три роки працює недолюстрований Олексій Дніпров, який за часів уряду Азарова був заступником міністра освіти Табачника.
Іншими словами, президент Порошенко з самого початку дії цього закону його порушував і порушує. Але ключове питання — для чого він збирає довкола себе тих самих людей, які вірно служили попередньому режиму? Чи не для того, щоби вони так само вірно служили тепер йому?
Петро Порошенко, схоже, рішуче налаштований вигравати наступні вибори, і для цього йому потрібні надійні люди на місцях, і такими "надійними" для нього є ті, хто не буде ставити зайвих питань, а буде мовчки, сумлінно виконувати вказівки, навіть незаконні – точно так само, як робили це для його попередників. От тільки різниця між Януковичем і Порошенком у тому, що останній, за його ж словами, "не програв жодної виборчої кампанії", а значить і на наступних виборах налаштований душити доти, доки не отримає свого та не зупиниться ні перед чим. І всі, хто буде йому заважати, будуть знищуватись — отакими от врятованими від люстрації на місцях. Власне, це вже відбувається.