Але якщо для більшості громади навіть сонячні батареї – предмет розкоші, вигоду від "зеленого тарифу" переважно мають наші товстосуми – бізнесмени та родичі чиновників. І навіть попри те, що сама ідея потрохи відмовлятись від вугілля і газу цілком правильна, методи та підходи у бізнесі, на жаль, залишають старими. Про екологію та благо для кінцевого споживача замислюються в останню чергу. Це лише бізнес, нічого особистого.
Читайте також: Як українські підприємства гостинно приймають російські судна, а СБУ про це ані сном, ані духом
"Зелена енергетика" у нас виробляє 2% електроенергії, але забирає 8% грошей. Фактично, коли депутати роздають такі високі "зелені тарифи" – це означає, що вони голосують за підвищення тарифів на електроенергію", – пояснює експерт з питань енергетики Андрій Герус.
15 євроцентів за кіловат на годину – саме стільки держава оплачує виробникам за "зелений струм". А ми відповідно за це платимо державі у платіжках на світло.
"Зелений тариф" прив'язаний до євро. Нині це майже 5 гривень за кіловат на годину. І вдясятеро дорожче за той самий кіловат, аніж в "Енергоатомі". За те, щоб зменшити ціну, виступають вже і самі депутати. Пропонують запровадити аукціони. Але не одразу. Одні пропонують почекати до 2020 року, інші – взагалі до 25-ого.
Такі ризики призводять до величезних перекосів, коли рішення приймаються не в інтересах всієї держави, а в інтересах окремих бізнесменів. Якщо законопроект про зберігання сьогоднішних тарифів на 7 років буде прийнятий, то це означає гарантоване зростання тарифів для кінцевого споживача кожен рік наступні 7 років,
– наголошує Герус.
Але поки аукціони лишень на рівні законодавчої ініціативи, до 2024 року діятиме "зелений тариф". І бізнесменам відверто потрібно встигнути, аби отримати максимальну вигоду.
Та, на жаль, у класичному українському підході усе як завжди: вміли готувати, та не вміли подавати. І коли швидко – не значить якісно.
Чому мешканці Переяслава-Хмельницького на Київщині блокують і ТЕЦ, і "зелений тариф" – дивіться у розслідуванні.