Він один із захисників Савур-могили. 1 вересня 2014 року Олексій потрапив у російський полон поблизу Старобешевого, а звільнили його лише 27 грудня 2017 року. Олексій зазначив, що він був в армії 40 місяців, з них 39 – сидів у полоні.

Читайте також: Не було виходу, ми билися, щоб не зганьбити Україну, – військовий про запеклі бої 4 роки тому

Як розповів військовополонений Кириченко, все починалося з того, що в Харкові була створена група самооборони Майдану. І коли вони зрозуміли, що йде війна, командир цієї групи запропонував їм прийняти участь в бойових діях. Тоді частина групи погодилася.

Як ми виходили з Савур-могили? З нами тоді був снайпер, який мав досвід виходу з оточення. Він запропонував нам залишити зброю, щоб бути легкими й мобільними. Але керівник нашої групи на це не погодився, тому ми виходили максимально озброєні і через це втратили темп, – повідомив колишній військовополонений.

"Спочатку ми побачили російську техніку – це була інженерна машина, яка тягнула БТР. Тоді десь близько 5 ранку ми потрапили в засідку, почули російський голос, який наказував нам кинути зброю. Мені спочатку вдалося втекти, але мої товариші потрапили в полон. Тоді я доповів все начальству і отримав дозвіл передягнутися в цивільне, закопати зброю і вибиратися звідти", – сказав Олексій.

Вже на 7 день без нормального сну і їжі, я зупинив проїжджу машину і мене підвезли на блокпосту. Там стояли 2 "Камази" зі специфічною рідиною, і я зрозумів, що то "Камази" з трупами, а перед ними декілька машин швидкої допомоги. І коли я вирішив виїхати в машині швидкої, мене зловив сепаратист, – відповів Кириченко.

"Що позитивного було у полоні? Досвід сенсорної депарвації. Коли я сидів у підвалі без світла, я міг бути сам на сам з собою. Я досить часто був на межі життя і смерті, і ця грань стала для мене дуже звичною. І я зрозумів, що вона дає великий потенціал для життя", – прокоментував він.

Олексій Кириченко додав, що деякі з їхньої команди там залишаються і дотепер. А сам Олексій наразі намагається повернутися до нормального життя та бореться з наслідками ув’язнення.