Українські банки за роки кризи накопичили колосальні обсяги нерухомого майна. Здебільшого – за рахунок наданих і неповернутих споживчих та комерційних кредитів. Частину цієї іпотеки вже реалізовано третім особам. Але чимало перспективної нерухомості перебуває на балансі банків. Деякі фінустанови змушені створювати внутрішні підрозділи з управління заставною нерухомістю.
Загалом непрофільний для банків іпотечний напрямок відволікає їхні і без того обмежені фінансові ресурси. Управління нерухомістю вимагає капіталовкладень і значних поточних витрат. Водночас банки воліють працювати із "живими" грішми. Тож дозрівають до того, аби почати позбавлятися непрофільних активів.
Читайте також: Ваша особиста стратегія бізнес імміграції від успішного адвоката з Америки
Окрім того, близько 85 українських банків визнані неплатоспроможними. У них на балансі – нерухомість вартістю в сотні мільйонів доларів. Відповідно до закону її мають продати, а отримані кошти – перерахувати кредиторам. Процеси продажу банківської нерухомості стимулюються і зростанням проблемних кредитів у діючих банках та необхідністю формувати під них резерви.
Банкам потрібні гроші. Вони не зацікавлені довго зберігати заставну нерухомість, отриману внаслідок приватних і корпоративних дефолтів. Вони неохоче йдуть і на реструктуризацію кредитів. Адже це зв'язує їхні живі кошти і збільшує витрати на утримання заставного майна. Їм часом легше відмовитися від проблемного майна, аніж надалі його утримувати. Тому у деяких випадках банкіри продаватимуть іпотечні об'єкти із дисконтом до 80%.
Вже існує тренд щодо активізації продажів заставного, зокрема, іпотечного майна. Насамперед ідеться про комерційну нерухомість компаній-банкрутів. Вона є найменш ліквідною, але водночас – найдорожчою в утриманні. Мова іде про недобудовані багатоповерхівки, житлові комплекси, коттеджні містечка.
Довгий час цей сегмент лишався занадто ризикованим для іноземного інвестора, попри деякі спроби зробити його прозорішим. А натомість вітчизняні інвестори найчастіше наразі не готові до таких витрат. Знаю із практичного досвіду випадки, коли іноземні компанії мали купувати серйозні активи з числа проблемної нерухомості. Але щоразу відмовлялися через невідповідність вітчизняних реалій європейським правилам.
Наразі держава зробила кілька кроків назустріч очікуванням міжнародних інвесторів. Зокрема, реалізація іпотечного майна у процедурі виконавчого провадження здійснюється винятково в електронній формі. Уніфіковано процедуру продажу активів неплатоспроможних банків. Із 1 січня 2017-го усі ці активи розподілятимуться на продаж виключно на майданчики, під'єднанні до ProZorro.
Важлива умова для іноземних інвесторів – наявність кваліфікованого юридичного супроводу в Україні. Це спростить умови інвестування у заставну нерухомість, гарантуватиме юридичну чистоту і забезпечить комунікації із відповідними державними органами.
Читайте також: Як забезпечити юридичну чистоту майбутнього земельного ринку
Упевнений, що вихід серйозних іноземних інвесторів на ринок заставної нерухомості активізує іпотеку в Україні, а також ринок виробників обладнання і будівельних матеріалів, послуг проектних та архітектурних бюро, сервісних організацій. Ці напрямки бізнесу у перспективі можуть забезпечити рекордні для України і Європи темпи зростання. Тож найбільше виграють ті, хто інвестують першими.