Екіпаж танку став сім'єю: історія 19-річного бойового офіцера, який мріє реформувати армію

У 2017 після боїв за Донецький аеропорт вся увага проросійських бойовиків була прикута до околиць Авдіївки: промки та шахти Бутівка. У ту м'ясорубку після трьох місяців навчань потрапив 19-річний Дмитро.

Читайте також: Історія про бійця, який після повернення з війни відкрив спортивний клуб для дітей

Хлопець родом із Сумщини, він – сирота. Пішов воювати не за родину, а за країну. Екіпаж танку став йому сім'єю. Від обстрілів захищали побратими та броня. Юнак жартує, що про танки Т-64 й Т-72 знає все.

Т-64Б – основний танк української армії. Машина, на якій я відслужив півтора роки. Дуже впевнена та гарна машина українського виробництва,
– зазначив він.

За словами Дмитра, на війні найважче було звикнути до думки, що будь-якої миті тебе, як і побратимів, може не стати. Проте згодом цей страх пройшов.

На війні Дмитро став навідником танкового екіпажу

Одразу за першим контрактом Дмитро Тимошенко підписав другий. Воював на Донбасі два роки. Розповів, що куди важчими за обстріли стала відсутність перемог чи хоча б руху.

І хоча контракт закінчився, розлучитися з бойовою машиною Дмитро не зміг. Зараз військовий на другому курсі Інституту танкових військ. У навчальному закладі вже звикли, що їх курсанти бойові: до казарм прийшли з війною за плечима.

Понад 70% – це учасники АТО. Бойовий досвід постійно впроваджується в життя. Гіркий досвід, та він є,
– наголосив Олександр Серпухов, начальник Військового інституту танкових військ.

Дмитро понад усе вірить у перемогу. Він обіцяє: такі як він – бойові офіцери – зроблять українське військо надпотужним. Сам же ж хоче повернутися назад у військо.

"Щось змінити у цій армії, щоб було краще. Зараз і так все міняється, хочу зробити якийсь внесок. Не знаю... Бути людянішим. Бо якось так сталося, що відгомін СРСР дуже дає про себе знати. Я хочу це змінити", – наголосив військовий.