Архів
Курси валют
Погода
      youtube @24
      Loading...
      google @24
      RSS СТРІЧКА
      Загальний RSS

      Топ новини

      Відео новини

      Економічне самогубство: як Україна страждає без промполітики

      Українська промисловість
      Українська промисловість / zerkalo.mk.ua

      Україна потребує промислової стратегії, яка зможе забезпечити зростання економіки в найближчі 5-10 років.

      Такі дані наводять аналітики GMK Center в своєму дослідженні "Промислова політика і ГМК: світовий досвід для України", повідомляє "Обозреватель".

      Необхідність розробки і впровадження промислової політики за останні роки істотно зросла у зв'язку з глобалізацією, посиленням конкуренції на світових ринках, потребою пристосовуватися до змін у світових ланцюжках, створення додаткової вартості та ін.

      В таких умовах зростає роль держави, яка за допомогою безлічі різних інструментів і заходів може ефективно стимулювати розвиток тієї чи іншої галузі, сприяти використанню конкурентних переваг і захищати внутрішній ринок від засилля імпортної продукції.

      До інструментів розвитку промисловості і захисту внутрішнього ринку, які найчастіше використовуються, відносяться:

      – фіскальні інструменти (податкові пільги);

      – стимулювання або обмеження зовнішньої торгівлі (експортно-імпортні тарифи і квоти, субсидування експорту);

      – прямий вплив держави (цінове регулювання, держзакупівлі, преференції для придбання продукції місцевого виробництва);

      – фіскальні інструменти (гранти, відшкодування витрат, пільгові кредити, гарантії, списання боргів і ін.).

      Найпопулярнішими інструментами є гранти та відшкодування витрат. Також широко використовують кредитування і податкові пільги. Разом з тим багато заходів є непублічними і багатоцільовими або не мають конкретної мети.

      Ключовим інструментом промполітики є інвестиційна політика. Левова частка промполітики розвинених країн передбачає ті чи інші заходи стимулювання інвестицій.

      Найбільш часто використовуваними серед фіскальних інструментів можна назвати зниження або звільнення від податку на прибуток (26%), митних платежів (20%) і ПДВ (14%). Серед фінансових інструментів найпопулярнішими є гранти (12%), виділення землі або зниження витрат на оренду (6%) і пільгові кредити (6%).

      Нічого з перерахованого вище в частині стимулювання розвитку ГМК, крім експортного мита на брухт, в Україні немає. Обмеження імпорту в Україну представлено тільки двома антидемпінговими митами: проти безшовних труб з Китаю (2014 рік) і проти арматури з РФ (2018 рік). У той час, як проти металургійної продукції з України діють 30 антидемпінгових заходів.

      Антидемпінгові заходи в усьому світі виступають одним з основних інструментів промислової політики, але Україна займає одне з останніх місць в світі за ефективністю вирішення торговельних суперечок. Середній показник виграних антидемпінгових справ у України складає 17%. У той час як у РФ – 25%, Туреччини – 46%, Бразилії – 32%. Навіть у Китаї, проти якого проводиться максимальна кількість розслідувань, відсоток виграних справ становить 27%.

      Також можна констатувати, що промполітика в Україні відсутня як така. Міністерство промислової політики ліквідували ще в 2014 році, а його функції передали департаменту промполітики Мінекономрозвитку, який належним чином не займається стратегією розвитку промисловості.

      При цьому ГМК – найважливіша галузь української економіки. Її внесок в економіку в 2018 році можна охарактеризувати такими цифрами:

      – частка в ВВП з урахуванням суміжних галузей – 12%;

      – частка в експорті – 29%;

      – частка у вантажоперевезеннях через морські порти – 40% і по залізниці – 34%;

      – частка в капітальних інвестиціях в промисловості – 14%;

      – частка у фонді оплати праці – 11,5%.

      Величезний вплив ГМК надає і на суміжні галузі: 1 грн в металургії створює 4,8 грн додаткової вартості, а одне робоче місце – 2,6 у суміжників.

      Формалізована промислова політика в ГМК потрібна Україні з багатьох причин, головні з яких – для планомірного розвитку галузі на нові технологічні уклади, завоювання своєї частки на експортних ринках і використання конкурентних переваг у вигляді наявності власної сировини і дешевої робочої сили.

      Головний висновок – Україна потребує промислової політики. Без цього країна не зможе забезпечити зростання економіки в найближчі 5-10 років, гарантувати збільшення експорту і зарплат в галузі, а також впевнений регіональний розвиток. І, навпаки, відсутність виразної промислової стратегії рівносильно "вбивству" національної економіки і майбутнього громадян України.

      powered by lun.ua
      Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
      Коментарі
      Більше новин
      Залиште відгук