Про це сайту "24" розповів співголова ГІ "Права справа" Дмитро Снєгирьов.
Читайте також: США зреагували на підписання Дудою закону про "бандеризм"
Як нагадує експерт, ще в 2013 році низка народних депутатів – фракції КПУ і Партії регіонів – звернулися до польського сейму з пропозицією визнати Волинську трагедію актом геноциду українців проти польського народу. Відповідно, діяльність організацій ОУН і УПА злочинною. Тоді, наголошує Снєгирьов, навіть у поляків це викликало відчуття легкого шоку. Адже вперше в світовій історії представники вищого законодавчого органу зверталися до іншої країни з вимогою визнати злочинцями своїх співвітчизників. Нонсенс.
"В 2016 році Порошенко робить кроки, які до цього ніхто не робив з українських президентів. У Варшаві Порошенко в знак поваги стає на коліно перед пам’ятником жертвам Волинської трагедії. Один нюанс: у Польщі це пам’ятник загиблим під час волинської різанини. Поляки теж були ошелешені. Після чого почалися заяви МЗС Польщі, що Варшава ніколи не поставить знак рівності між вояками армії крайової і УПА", – зауважує експерт.
Читайте також: Польська опозиція готує свою версію скандального "історичного" закону
Були й інші не зовсім дружні кроки з боку Польщі, зокрема, руйнування українських пам’ятників, присвячених загиблим воїнам ОУН-УПА. При цьому, говорить фахівець, поляки встановлюють без дозволу свої мілітарні символи на нашій території. Крім того, в Польщі не приховують, що й досі вважають Львів і частину західної України – польськими так званими східними кресами.
І ми мовчимо, тому що не можна сваритися з нашим адвокатом в ЄС. Навіщо нам тоді такий адвокат, який зазіхає на наші території? Чому Україна не вимагає від Польщі вибачення за операцію "Вісла"? І цю думку нам вкидає Росія, а ми ковтаємо ці образи і мусимо пристати на польське бачення нашої історії. Ось в чому помилка. Всі вважають, що росіяни роздмухують конфлікт антиукраїнськими і антипольськими акціями. Навпаки – нам нав’язують, що ми не повинні сваритися,
– переконаний Дмитро Снєгирьов.
На думку експерта, поляки скористалися ситуацією. Але після ухвалення "антибандерівського" закону, на який Україна м’яко відреагувала, прокинуться знову Угорщина і Румунія, які теж мають претензії до нас.
Нагадаємо, Верхована Рада виступила із заявою у зв'язку із прийнятим у Польщі так званим "антибандерівским" законом. Народні депутати закликають польських колег повернутися до діалогу. За відповідну постанову проголосували 242 народні депутати Верховної Ради.
Як відомо, 26 січня Сейм Польщі підтримав закон про заборону пропагування у Польщі ідеології українських націоналістів. Закон про кримінальну відповідальність за заперечення злочинів українських націоналістів стосується лише тих, хто публічно заперечує ці події, і не стосується дослідників. 1 лютого закон про "заборону бандерівської ідеології" ухвалив Сенат Польщі. 6 лютого президент Анджей Дуда підписав скандальний закон.
Більш детально читайте в матеріалі: "Антибандерівський" закон: сваритися не можна миритися