Найчастіше у Європу їдуть такі українські товари:
1. Зернові культури – на 1,4 мільярда доларів;
2. Рослинна олія – 610,5 мільйона доларів;
3. Насіння і плоди олійних – 177,4 мільйона доларів;
4. М’ясо та субпродукти птиці – 86 мільйонів доларів
5. Плоди, горіхи та цедра – 53 мільйонів доларів.
Україна давно тримає позицію одної з найбільших зернових держав світу. Щороку ми вирощуємо мільйони тонн пшениці, ячменю, жита, вівса, кукурудзи на полях південних та центральних областей.
За останні п'ять років загальний обсяг виробництва зернових в Україні не падає нижче 60 мільйонів тонн. Цьогоріч аграрії вже зібрали майже 40 тонн ранніх зернових та зернобобових культур, що становить 98% до прогнозу збору. З них – 4,7 мільйона тонн експортовано до ЄС.
Відтак, логічно, що саме зерновими культурами Україна найбільше забезпечує країни Європи та отримує від цього мільярдні прибутки.
На другому місці у структурі українського аграрного експорту до ЄС – рослинна олія. Україна вкрита гектарами соняшникових полів, які не лише милують око, а й приносять країні шалені прибутки.
Непоганий урожай соняшника є хорошим підґрунтям для виробництва олійної продукції. Так, лише за сім місяців 2019 року Україна поставила за кордон 3,8 мільйона тонн соняшникової олії та 238 тисяч тонн соєвої. Це відповідно на 16% та аж на 81% більше аналогічного періоду минулого року.
Для прикладу внеску бізнесу у харчову галузь та економіку ми взяли показники діяльності Системи Кока-Кола в Україні з нещодавно опублікованого Звіту компанії за 2018 рік. Звіт був підготовлений аудиторською компанією Baker Tilly та незалежною дослідницькою компанією GfK Україна.
Тож, за оцінками Держстату, сьогодні Україна вже займає перше місце в світі за експортом соняшникової олії.
Окрім рослинних олій, Україна експортує до ЄС ще й насіння і плоди олійних рослин. Зокрема – насіння соняшника, ріпаку, сої та льону. Після переробки з них отримують олію, масла, біопаливо, тканину, мило або ж безпосередньо додають у їжу.
Реалізація насіння олійних культур за перше півріччя 2019 року зросла на 30,5% у порівнянні із січнем-червнем 2018 року. Загалом було продано 5,4 мільйона тонн насіння:
- 3,7 мільйона тонн насіння соняшника,
- 1,58 мільйона тонн бобів сої,
- 144,9 тисяч тонн насіння ріпаку.
Від їхньої реалізації Україна лише за перші шість місяців 2019 року отримала 231 мільйон доларів.
З кожним роком збільшується експорт насіння олійних рослин до Європи. Відтак, можна прогнозувати, що вже через кілька років Україна зможе отримувати значно більші прибутки, а на прилавках країн ЄС збільшиться кількість такої української продукції.
На прилавках європейських маркетів часто можна побачити і м’ясо та субпродукти птиці, які туди привозять з України. Так, у першому півріччі 2019 року експорт м’ясної продукції збільшився майже на 20% – до 364 мільйонів доларів, у порівнянні із аналогічним періодом минулого року.
Найчастіше з України у Європу постачають курятину, баранину, свинину та ковбасні вироби.
Проте, відтепер можна сміливо говорити, що незабаром у Європі побільшає українського м’яса. Усе тому, що Україна досягла домовленості з ЄС про поступове збільшення квот для українських експортерів м'яса птиці з 20 тисяч тонн до 70 тисяч тонн.
Замикають топ-5 українських продуктів на експорт до ЄС плоди, горіхи та цедра.
Садівники в останні роки активно нарощують об’єми виробництва фруктів, ягід а особливо волоських горіхів. Відтак, поступово Україна перетворюється на одного з основних гравців на світовому ринку з продажу цієї продукції.
Виручка від експорту фруктів і горіхів із України в лютому 2019 року була рекордною за всю історію, досягаючи 24,8 мільйонів доларів. Найчастіше у Європу постачаються волоські горіхи, свіжі яблука і заморожені ягоди.
Підсумовуючи, можна впевнено сказати, що Україна є впливовим гравцем на аграрному ринку ЄС. Це, у свою чергу, приносить нашій країні хороший прибуток та стимулює аграріїв до активнішого виробництва.
Європейський ринок сьогодні один з найбільш об’ємних і платоспроможних, йому потрібно більше української аграрної продукції, чим і користуються наші виробники, – наголошує економіст Андрій Новак.