Дипломатичні відносини між Королівством Швеція та Білоруссю значно погіршились у липні-серпні 2012 року. Тоді однією з причин непорозуміння стали плюшеві ведмедики з гаслами щодо захисту свободи слова, які "приземлились" на Мінськ. Для цього двоє шведських активістів на легкомоторному літаку непомітно перетнули повітряний простір Білорусі і провели таку незвичайну акцію.
На початку влада Білорусі замовчувала інцидент. Коли ж інформація підтвердилась, командувачів Державного прикордонного комітету та військ протиповітряної оборони країни звільнили. Крім того, шведські дипломати змушені були покинути посольство у Мінську. Послу Швеції Стефану Еріксону просто не продовжили акредитацію на перебування в Білорусі, бо він, начебто, і так пропрацював там уже 7 років, а його діяльність, на думку чиновників з Білорусі, була спрямована на руйнування білорусько-шведських відносин.
Крім того, Еріксона звинувачували у надмірній підтримці білоруських опозиціонерів та втручанням у внутрішні справи країни. Через неможливість досягти дипломатичного порозуміння відповідне рішення зробили і в Швеції - білоруських дипломатів відіслали зі Стокгольма. Через труднощі з отриманням білоруської візи для шведів традиційні "Білорусько-шведські літературні дні" цього року відбуваються у Львові. На них і погодився приїхати екс-посол у Білорусі Стефан Еріксон.
Пане Стефане, чим Ви займаєтесь з того часу, коли з посла Швеції в Білорусі ви перетворились на уже колишнього посла?
Я нікуди не дівся (сміється - "24"). З осені минулого року я працюю в Міністерстві закордонних справ Швеції, де і займаюсь різними питаннями. В тому числі – білоруським питанням. Просто це доводиться робити на відстані, зі Стокгольма.
Перебуваючи у Білорусі, дипломатичне представництво Швеції постійно ініціювало проведення різноманітних культурних заходів, серед яких були і літературні дні, які цього року "переїхали" аж до Львова. Який вони мали результат?
Ну ми вважали і вважаємо, що культура – це дуже важливо, і саме таким способом білорусів можна познайомити зі Швецією, або навпаки – шведів з Білоруссю. Тому цьому питанню ми приділяли справді багато уваги. Це були різні культурні проекти. І я точно не сумніваюсь в тому, чи був сенс їх проводити.
Чи можна в такому випадку говорити про важливість культури для порозуміння в політиці?
Культурні події просто роблять людей ближчими. Коли в політичній сфері є деякі непорозуміння, то тоді можна пробувати робити щось хоча б у культурній площині.
Як за неповний останній рік змінились відносини Швеції і Білорусі?
Я можу сказати, що вони, звісно, не ідеальні. Але такі відносини у нас є, ми ніколи не розривали їх остаточно. Зараз наші відносини поступово покращуються і вже у найближчий час у Білорусі буде наш представник у шведському посольстві у Мінську.
Якщо йдеться про якісні зміни в цих стосунках, то чи можна тут говорити і про спроби вести діалог з боку білоруської влади?
Я думаю, що обидві сторони в цьому зацікавлені. Бувають ситуації непорозуміння, але їх треба пережити. Оскільки ми майже сусідні країни, то ми повинні мати тісні контакти. Це стосується не лише культури. Не менш важливою є й економічна співпраця. Ми схиляємось більше до оптимістичного сценарію, який передбачає налагодження відносин з Білоруссю.
Одне із звинувачень у Ваш бік стосувалось надто тісної співпраці з білоруськими опозиціонерами. Якщо це справді так, то, можливо, саме з ними вдається підтримувати діалог і зараз?
Там було стільки різних звинувачень, що на це навіть важко відповісти. Наше посольство намагалось контактувати з усіма, з усім білоруським суспільством, з владними структурами, одним словом - з усіма. На мою думку, ці відносини на той час були справді хорошими. Це не була лише вибіркова підтримка опозиції.
Зараз вийшло так, що білоруси і шведи змогли зустрітись в українському місті. Як би Ви оцінили українсько-шведські відносини станом на зараз?
Справа в тому, що я не займаюсь відносинами з Україною, це вже справа мого колеги з посольства у Києві. Зараз я тут лише гість, який бере участь у "Білорусько-шведських літературних днях". Тому я просто не настільки компетентний, щоб давати якісь оцінки сьогоднішнім відносинам з Україною. Можу сказати, що з Україною у нас нормальна співпраця. Просто я не знаю деталей, оскільки моє завдання - все-таки Білорусь.
Але останні кілька років експерти як в нашій країні, так і в Євросоюзі говорять про кроки України назад у питаннях демократії та загальних свобод людини. Що Ви можете сказати про це не як дипломат, а з перспективи звичайних мешканців Швеції?
Між нашими країнами - чесні стосунки. Шведи в Україну можуть приїхати без візи, українці не можуть, але для цього робляться вже перші кроки, щоб це було простіше. З Україною, звісно, у нас теж багато спільних моментів. До прикладу, у нас прапори однакових кольорів, в України і Швеції він жовто-блакитний. Є і цікаві історичні моменти, якщо згадувати Полтаву чи шведів, які мали поселення на півдні України після заслання, яке ініціювала Катерина. На жаль, хокейної команди у вас нема, тобто є команда, але не бере зараз участі в чемпіонаті світу.
Зате українську збірну з футболу на змаганнях такого рівня можна побачити частіше.
Сподіваюсь, з хокеєм Україна теж підтягнеться і матиме успіхи в цьому виді спорту.
Розмовляв Володимир Сенатовський, Телеканал новин "24"
Фото: ru.delfi.lt, ostgruppen.se.