Дитячі травми: як пробачити образи своїм батькам

1248 Читать новость на русском
Як пробачити образи своїм батькам / cdn.com/

Складно знайти людину, у якої немає жодних образ на батька і матір. Бо комусь бракувало ніжності і турботи, комусь – уваги, а хтось не може забути певний вчинок або слова. Як не зробити з цього дитячу травму та пробачити рідних людей – читайте нижче.

Майже кожен, розмірковуючи над своїм життям, хоч раз звинувачував у якихось проблемах своїх батьків, повідомляє психологічна студія "Сенс" у фейсбуці.

До теми! Назад у дитинство, або Чому не варто ображатися на батьків

12 способів пробачити образи своїм батькам:

  • Постарайтеся не пробачити, а зрозуміти

Ваші батьки теж мали дуже важке життя – робота, брак грошей, добування їжі, трудомісткий побут, проведення безліч часу в чергах. Часто заклопотані батьки не були психологічно чутливими і давали дітям той ресурс, на який їх вистачало.

  • Вони були молоді і недосвідчені

Згадайте, в якому віці були ваші батьки в той час. Часто їм було по 25-26 років, вони були недосвідчені і невпевнені.

  • Не треба мовчати

Не мовчіть, якщо ви відчуваєте образу на батьків, визнайте те, що вам було погано. Адже колись ця тема була заборонена і був тільки один варіант: "Батьки – святі люди, вони тебе виростили і дали життя, їх потрібно любити, поважати і не скаржитися".

  • Не носити все життя з собою дитячі травми

Не варто провести все своє життя, жаліючись на батьків і пояснюючи їхніми помилками всі свої невдачі. Постарайтеся не прожити життя під ярликом "людина, яку не любила мама" або "людина, яку в дитинстві били". Такий період переживання травми має закінчитися.

Коли ви були дітьми, у вас не було вибору – будуть вас ображати чи ні. А зараз у вас є вибір – ви можете залишити травму просто як досвід або дозволити їй формувати вашу особистість. Якщо не виходить припинити це самостійно – зверніться до психотерапевта, не треба жити в такому стані роками.

Читайте також! Чудо-ліки: вчені з'ясували, чому потрібно частіше телефонувати мамі

  • Спробуйте поговорити про дитячі образи з батьками

Іноді вам може допомогти те, що ви донесете до батьків, що вони були не праві. Адже з віком батьки стали спокійніші, мудріші, вони вже не такі заклопотані справами, як раніше. Тому деякі з них вже готові на таку розмову. Іноді вони можуть визнати і висловити жаль з приводу минулих помилок і це стане початком нових теплих відносин.

Образи на батьків
Поговоріть з батьками про свої образи у дитинстві / Фото psychologies

  • Іноді визнання відповідальності просто необхідно

Часто батькам просто потрібно визнати, що це дійсно було (образи чи насилля в сім’ї). Це може стати єдиною умовою, за якою діти згодні далі спілкуватися з батьками. Тому скажіть прямим текстом: "Мені дуже важливо, щоб ти визнав, що це було. Мені не потрібно вибачень, але важливо, щоб ніхто не робив вигляд, що я це придумав".

  • Залиште за ними право не визнавати своїх помилок

Якщо батьки захищаються і кажуть: "Ми все робили правильно, це ти невдячний", – вони мають на це право. До того ж, перевиховувати людину в 70 років – це погана ідея.

  • Пожалійте себе маленьку

Коли ми отримуємо образи від батьків, ми стаємо маленькою істотою – просто маленькою дитиною, у якої не було вибору. Тому вам потрібно визнати свої почуття і з сьогоднішнього дорослого стану пожаліти себе. Пояснити собі, що так не можна поводитись з дітьми тощо.

  • Дозвольте собі посумувати

Інколи в певний момент треба дозволити собі посумувати і визнати, що чогось у вас в дитинстві не було і вже не буде. Від цього вам може стати легше.

  • Не чекайте, що батьки зміняться

Не потрібно плекати дитячу надію, що батьки зміняться – тато, нарешті, похвалить, а мама, нарешті, полюбить. У них було своє важке дитинство, свої обставини і свій психологічний профіль.

До теми! Як виявити, що в дитини психічний розлад: ознаки та причини

  • Навчіться переводити мову любові своїх батьків

Часто мова любові батьків проявляється незвичним чином, до прикладу, у готуванні борщу чи пирогів. Тому навчіться переводити їх мову на свою. Припустимо, мама весь час бурчить, але при цьому готує вам нескінченні борщі і миє посуд. Ось ці її борщі і посуд і є тим самим «я тебе люблю».

  • Іноді критика – це теж турбота

Нескінченна критика – це такий собі батьківський оберіг. Якщо весь час говорити дитині, що з нею, щось не так, то вона колись усе зрозуміє і буде, нарешті, все робити правильно. Лише треба навчитись до цього ставитись як до турботи.

Залиште відгук