Фантомні болі – ваші нові друзі: незламний боєць після поранення допомагає іншим

Вже рік, як Ілля продовжує служити навіть попри поранення. Він займається станом та обліком зброї та боєприпасів. А також керує та координує роту бійців. 

Читайте також: Арахамія прокоментував ймовірну амністію бойовиків Донбасу

Каже, з гаком проводити маніпуляції зі зброєю – зручніше. Але і до долоні боєць вже пристосувався.

Такі речі робити досить зручно, питання спритності й звички. Гак краще за долоню,
– зауважив боєць.

Якби не війна – зараз Ілля завершував би навчання на колись омріяному історичному факультеті в університеті Шевченка. Туди вступив у 2014 році, але спокійно довчитися не вийшло.

Вже рік, як Ілля продовжує служити навіть попри поранення

"Коли люди мого віку вже були на війні, гинули за країну і захищали наш суверенітет, я зрозумів, що залишатися осторонь не можна. Якби я потрапив на війну раніше, то швидше зрозумів би деякі речі – що є важливе, а, що – головне", – наголосив Ілля.

Паралельно з навчанням хлопець почав займатися військовою підготовкою, а згодом інструкторством зі стрільби. Далі він уклав контракт з "Азовом". На нього чекав блискавичний кар'єрний ріст у полку. Наприкінці 2017 року Ілля вже обіймав посаду заступника командира взводу. Але війна внесла свої корективи.

Можна сказати, це великий і невдалий збіг обставин. У момент обстрілу здетонував боєприпас, який я сам встановлював. Пощастило, що я був у бронежилеті, шоломі та навушниках, це зберегло мені слух,
– додав військовослужбовець полку "Азов".

У момент обстрілу в руці Іллі здетонував боєприпас

Та все ж пошкодження були серйозними – втрата руки, правого ока, осколок у шиї. Але на цілі та переконання – це не вплинуло.

Я не залишав собі іншого вибору. Глобальна мета цієї війни – перемога. Моя участь у цій війні пов'язана з тим, що я хочу зробити свій внесок. Якщо я свій внесок ще не до кінця зробив, то мені потрібно продовжувати,
– заявив Самойленко.

Тепер, після усіх стадій реабілітації та поновлення на службі, він ділиться своїм досвідом із побратимами, які зазнали тяжких поранень у ході цієї ротації.

Сумного, звісно, але все ж досвід я можу передати людям. Наприклад, сказати: "Дивіться – це фантомні болі, вони ваші нові друзі",
– підсумував Ілля.

Каже, після реабілітації більшість військових також налаштовані на повернення. І тих, хто повернулися на війну, він називає "людьми, що зроблені з дуже твердого матеріалу".

Повне інтерв'ю про військовий шлях, поранення, мотивацію та незламність – читайте у матеріалі 24 каналу.