Про це пише "Деловая столица".
Видання зазначає, що Фонд уже програв ряд судових справ, в результаті чого були скасовані рішення регулятора про визнання декількох фінансових установ банкрутами. При цьому НБУ і ФГВФО не передбачили механізм для повернення банків на ринок.
"Керівники ФГВФО фактично визнали відсутність механізму виправлення помилок НБУ та Фонду при ліквідації банків і небажання чиновників цих установ відповідати за це", – йдеться в статті.
Щоб не визнавати свої прорахунки, пояснює видання, чиновники ФГВФО маніпулюють даними. Зокрема, коментуючи рішення Окружного та Апеляційного судів Києва у справі банку "Хрещатик", заступник директора Фонду гарантування вкладів Світлана Рекрут маніпулює інформацією про реальні залишки коштів в банку на момент визнання його банкрутом.
"Вона вдається до введення в оману, коли, зокрема, повідомляє, що в банку "в касах був нульовий залишок коштів". Але щоб побачити правду, досить поглянути на баланс "Хрещатика" в період введення адміністрації – на 05.04.16 ці залишки становили 134 мільйонів гривень і на 06.04.16 року 82 млн гривень відповідно, а також на рахунках банку в НБУ та інших банках було близько 60 млн гривень", – уточнює "Деловая столица".
У той же час чиновники ФГВФО намагаються тиснути на суддів, покладаючи на них фінансову відповідальність за витрати бюджету, необхідні для повернення банку на ринок.
Видання підкреслює, що ситуація, що склалася з юридичної точки зору є нонсенсом, оскільки високопоставлені державні службовці не тільки дозволяють собі публічний тиск на суди, а й вимагають від Судової влади не втручатися в процеси ліквідації банків.
"Подібну думку представника державної структури просто лякає, тому що мова йде про суди, про одну з основ державності! На прикладі рішення судів про незаконність визнання банку "Хрещатик" неплатоспроможним, чиновник Фонду гарантування фактично прямо звинуватив суддів двох інстанцій в свідомому – тобто умисному або непрофесійному винесенні рішень по спорам про виведення банків з ринку на користь позивачів. І це напередодні можливого розгляду справи згаданого "Хрещатику" у Верховному суді України. це більш ніж "прозорий натяк ", – пише "Деловая столица".
Відзначається, що керівники Фонду хочуть поставити рішення регулятора вище Конституції і Закону, категорично відкидаючи можливість зупинки помилковою ліквідації банку, в тому числі, судовими рішеннями.
"Про місце для корупції при такій постановці питання навіть і не треба фантазувати. Таке бажання отримати попередню індульгенцію на свої наступні дії пояснюється відсутністю механізму виконання рішень суду щодо банку, який помилково виведено з ринку. Але хто відповідає за наслідки відсутності такого механізму – судді, або все ж сам Фонд разом з НБУ, які і розробили цю систему і забули прописати там цей самий механізм?", – пише видання.
Як повідомлялося, раніше суди прийняли рішення, що набрали законної сили, щодо 11 банків. У цих рішеннях говориться про відновлення діяльності або про скасування рішень щодо виведення з ринку таких банків, як "Фінансова ініціатива", "Союз", "Український інноваційний банк", "Капітал", "Велес", "Радикал банк", "ТК Кредит", "Східно-промисловий комерційний банк", "Київська Русь", "КСГ банк", "Хрещатик".