Звернення опублікувало видання Le Monde.

Читайте також: Лише тиск Заходу може врятувати Сенцова, – російський опозиціонер

"Пані міністр культури, дозвольте привернути вашу увагу до драматичної ситуації, в якій опинився український кінорежисер Олег Сенцов. Він був заарештований – одночасно з активістом-антифашистом Олександром Кольченко – російською владою в Криму навесні 2014 року і звинувачений у тероризмі", – розпочинають автори свій лист.

Сенцов і Кольченко заявили про те, що в ході розслідування вони зазнавали тортур. Незважаючи на відсутність будь-яких доказів, що встановлюють їх вину, перший був засуджений до 20, а другий – до 10 років позбавлення волі з відбуванням у колонії суворого режиму, йдеться далі у документі.

"У контексті Криму, окупованого у 2014 році, ситуація ще більше ускладнюється тим фактом, що російська держава вважає Олега Сенцова і Олександра Кольченко російськими громадянами (незважаючи на їх протести) і відмовляється розглядати будь-які переговори про те, щоб обміняти їх на російських військовополонених. Після арешту Сенцова у Франції вже було організовано кілька мітингів на його підтримку", – продовжують прохачі.

14 травня він оголосив безстрокове голодування, вимагаючи звільнення 64 українських політичних в'язнів, кинутих до в'язниці в Росії. Діячі культури підкреслюють, що Олег Сенцов не вимагає власного звільнення, хоча правозахисне товариство "Меморіал" внесло його в список політичних ув'язнених. 31 травня Олександр Кольченко оголосив голодування на підтримку Сенцова, повідомляється у зверненні.

Наразі до відома громадськості не надходить ніякої інформації про те, яких страждань зазнає Сенцов, про його самопочуття. Франція завжди захищала діячів мистецтва, і в цій ситуації надзвичайного характеру ми розраховуємо, що вона попросить російський уряд про негайне звільнення Сенцова,
– закликають автори листа.

Читайте також: Все дуже погано, Сенцов вже дійсно на межі, – адвокатка

Лист підписали: Галя Акерман, есеїстка і журналістка; Антуан Аржаковський, історик; Ален Безансон, історик, дійсний член французької Академії моральних і політичних наук; Володимир Берелович, почесний професор університету Лозанни і Вищої школи суспільних наук (EHESS); Богдан Білот, голова Об'єднання українців Франції; Ален Блюм, науковий керівник EHESS; Жан-Франсуа Бутор, письменник і журналіст; Паскаль Брюкнер, філософ; Жан-Клод Казанова, член Академії, головний редактор журналу "Commentaire"; Андре Конт-Спонвіль, філософ; Ірина Дмитришин, викладач університету; Мішель Ельчанінофф, філософ; Анні Ерно, письменниця; Жан-Марк Феррі, філософ; Євген Гальперін, композитор; Леонід Геллер, викладач університету; Марі Хольцман, синолог; Аксель Хоннет, філософ; Анна Жайяр, журналістка; Галина Кабакова, видавець; Анастасія де Ля Фортель, професор університету; Філіп де Лара, політолог; Алла Лазарева, журналістка; Андре Маркович, перекладач; Марі Мендрас, науковий співробітник Національного центру наукових досліджень (CNRS); Ігор Мінаєв, кінорежисер; Жан-Сильвестр Монгренье, політолог; Женев'єва Пірон, славіст; П'єр Рігуло, есеїст, директор Інституту соціальної історії; Тімоті Снайдер, історик; Олександр Строєв, професор університету; Філіп Сюрмен, колишній посол; Франсуаза Том, історик; Сесіль Вессей, професор університету; Тьєррі Вольтон, історик; Славой Жижек, філософ.