Найважливіші новини України та світу за п'ятницю, 13 грудня:

Вбивство Шеремета

Варто знати: Вбивство Шеремета: чи доведуть справу до кінця

13 грудня Яні Дугарь, Андрію Антоненку та Юлії Кузьменко, підозрюваним у причетності до вбивства Шеремета, розпочали обирати запобіжний захід. Від ранку підозрювані перебувають у стінах Печерського райсуду столиці.

Зокрема, Яні Дугарь вже обрали запобіжний захід – цілодобовий домашній арешт. За даними поліції, вона вела фотозйомку в рамках підготовки вбивства Шеремета та зберігала у себе зброю. Ввечері 12 грудня її затримали. Водночас, народна депутатка Яна Зінкевич опублікувала довідку, що "підтверджує перебування Яни в АТО на момент вбивства Шеремета".

Хто така Яна Дугарь?Молодший сержант, медична сестра одного з парашутно-десантних батальйонів 25-ї бригади. Нагороджена орденом "За мужність" III ступеня та низкої інших відзнак за військову службу.

Кавалер ордену "За мужність" ІІІ ступеня. Відзначена нагрудним знаком "За зразкову службу", медаллю "За оборону Авдіївки", відзнакою "За врятовані життя", медаллю "За збереженні життя", нагрудним знаком "Знак пошани" від Міністра оборони.

До теми: Вбивство Шеремета: хто така Яна Дугарь та як вона причетна до справи

Що відомо про вбивство Павла Шеремета

Журналіст Павло Шеремет загинув 20 липня 2016 року у Києві внаслідок вибуху його автомобіля. Так, від самого початку слідство розглядало 4 версії вчинення злочину. Йдеться про:

  • Помилкове вбивство (адже автівка, якою у день вбивства їхав Шеремет належала Олені Притулі – шеф-редактору "Української Правди");
  • Вбивство на ґрунті побутових конфліктів;
  • Вбивство через професійну діяльність Шеремета;
  • Вбивство з метою дестабілізації ситуації у країні, шляхом вбивства відомої особи.

Що розповіли на брифінгу:

  • Слідство провело понад 800 виїмок документів, зокрема у мобільних операторів.
  • Допитали понад 3 тисячі осіб, провели 47 експертиз, відпрацювали 577 будинків і близько 4300 квартир.
  • Перевірили 80 мільйонів телефонних з’єднань і 44 тисячі абонентів.
  • Дослідили відеозаписи з 21 камери спостереження.

Слідство відкинуло всі версії вчинення злочину, окрім "вбивства з метою дестабілізації ситуації у країні, шляхом ліквідації відомої особи".

Кого підозрюють у причетності до вбивства Шеремета:

Правоохоронці підозрюють в організації та вбивстві журналіста Павла Шеремета 5 осіб. Серед них – волонтери та колишні добровольці війни на Донбасі.

Імена підозрюваних:

  • Яна Дугарь – бойовий медик 25 повітряно-десантної бригади;
  • Юлія Кузьменко – волонтерка і військовий медик;
  • Андрій Антоненко – ветеран війни на Донбасі, музикант;
  • Владислав Грищенко – ветеран війни на Донбасі з позивним "Буча";
  • Інна Грищенко – його дружина, військова з позивним "Пума".

Дивіться відео 24 каналу про справу Шеремета та затримання підозрюваних:

Велика Британія наближається до Brexit

Актуально: Два сценарія після Брекситу: чи є загроза розпаду Великобританії

Консервативна партія на чолі з прем'єр-міністром Борисом Джонсоном перемогла та отримала вражаючу більшість на парламентських виборах у Великій Британії.

Під час виборів британський прем'єр обіцяв швидко вивести країну з Євросоюзу, тож оглядачі прогнозують стрімке просування Brexit.
Лідер лейбористів Джеремі Корбін вже заявив, що не поведе партію на наступні вибори.

Всі 650 депутатів Палати громад у Великій Британії обираються в одномандатних округах в один тур. Для перемоги вистачає переваги хоча б в 1 голос.

Що стало причиною дострокових виборів

Дострокові парламентські вибори ініціював прем'єр Борис Джонсон, щоб провести через парламент угоду про Brexit. Раніше депутати відкидали угоди з Брюсселем, запропоновані Джонсоном і його попередницею Терезою Мей.


Дострокові парламентські вибори у Великій Британії відбулися / newsmakers.com.ua

У разі перемоги консерваторів Джонсон обіцяв вивести Британію зі складу ЄС до 31 січня 2020 року.

Водночас, Джонсон отримав проблему у вигляді посилення прихильників незалежності Шотландії.

До теми: Шотландія проведе новий референдум про незалежність від Великої Британії

Перший міністр Шотландії і лідер Шотландської національної партії Нікола Стерджен заявила, що високі результати партії на британських виборах переконали її провести новий референдум про незалежність.

На її думку, результати парламентських виборів у Великій Британії чітко показали, що шотландці не хочуть виходити з ЄС.


Нікола Стерджен / AP

Стерджен додала, що вихід Шотландії з ЄС призведе до "гонки на виживання" у таких питаннях, як захист навколишнього середовища і права робітників. За її словами, "майбутнє Шотландії має бути в руках шотландців".

Стерджен запевнила, що усвідомлює, що не всі, хто віддав за неї голоси, хочуть незалежності від Великобританії. При цьому, вона наголосила, що в будь-якому випадку питання про майбутнє Шотландії повинні вирішувати саме її жителі.

Зауважимо, що під час референдуму в 2014 році 55% шотландців висловилися проти проголошення незалежності регіону. Шотландські націоналісти стверджують, що британський референдум 2016 року на користь Brexit означає, що необхідний ще один референдум щодо незалежності Шотландії, бо 62% шотландців проголосували за подальше членство Великої Британії в ЄС.

Ноздрачова відсторонили

Детально про скандал: Полковник ЗСУ заявив про реінтеграцію військових з України та РФ

Військова служба правопорядку, якій доручили провести службове розслідування, повідомила про відсторонення від посади полковника ЗСУ Олексія Ноздрачова. Його можуть покарати через скандальні висловлювання про радикалізм в Україні, які він зробив 12 грудня під час круглого столу у Києві.

Генштаб проводить службове розслідування. Відсторонення діятиме на час проведення службового розслідування, яке було призначено після скандального висловлювання.

Службове розслідування ініціював начальник Генштабу ЗСУ Руслан Хомчак.

Що відомо про скандал за участі полковника Ноздрачова


Олексій Ноздрачов / mil.gov.ua

Під час круглого столу 12 грудня у Києві він заявив, що українські "військові і військові росіяни, які проти нас воювали і продовжують воювати, і навіть ті військові, які є в формуваннях Донецької і Луганської областей, реінтегруються дуже швидко".

Навколо висловлювання розгорівся гучний скандал. У Генштабі вже запевнили, що Ноздрачов не мав права робити такі заяви, які є "оціночні і суб'єктивні", тим більше – з політичним підтекстом.

Згодом, сам полковник записав відеозвернення із вибаченнями.

Мітинг під Міністерством оборони України з вимогою відправити Ноздрачова у відставку – відео

Ситник винний у корупції

Читайте також: Політика та кримінал: найгучніші арешти 2019 року

Рівненський апеляційний суд визнав винним голову НАБУ Артема Ситника у корупції. Справа стосується елітного відпочинку Ситника на Рівненщині, який голова НАБУ не вніс у свою декларацію.

Цей відпочинок Ситника оплачували треті особи. Один зі свідків у справі розповів, що з 2017 по 2019 рік директор НАБУ відпочивав у мисливському угідді "Поліське-Сарни" Рівненської області 5 разів.


Суд визнав Ситника винним у корупційному правопорушенні / Getty Images

Спершу суд визнав Ситника винним в адміністративному порушенні та оштрафував чиновника на 3 тисячі 400 гривень. Ситник подав апеляцію, але програв і тепер є фактично визнаним судом корупціонером.

Відповідну постанову суду опублікував у телеграм-каналі нардеп зі "Слуги народу" Олександр Дубінський.

Подробиці відпочинку Ситника

Кілька років поспіль директор НАБУ відпочивав на елітній базі відпочинку на Рівненщині. Вподобаним місцем розваг Ситника стало мисливське угіддя "Поліське-Сарни". Угіддям володіє Олександр Юркевич – експомічник нардепа 4 і 6 скликань Миколи Шершуна (Блок Литвина), ексглави Держкомітету лісового господарства України.

Оплачував відпочинок Ситника Микола Надейко. Саме він розповів прокуратурі про ці факти. За його словами, за період з 2017 по 2019 рік голова НАБУ відпочив там 5 разів. За кожен відпочинок було заплачено в середньому близько 100 тисяч гривень. Оплату повністю на себе брав Надейко, який видавав гроші не тільки на проживання в готелі, а й на їжу і дорогі розваги.

Зауважимо, що отримання подібного роду подарунків має бути задеклароване, а Ситник цього не зробив. Тож спершу Сарненський суд Рівненської області визнав директора НАБУ винним у корупційному правопорушенні, оскільки вартість відпочинку перевищувала встановлені законом обмеження щодо отримання подарунків.

Згідно з рішенням, Ситник повинен був сплатити 3 тисячі 400 гривень штрафу та не мав би обіймати посаду директора НАБУ після внесення до реєстру осіб, що вчинили корупційні правопорушення.

Але набрання рішенням суду законної сили було відтерміновано до моменту розгляду справи в апеляційному суді Рівненської області. Саме туди Ситник подав скаргу на рішення суду першої інстанції. Але й апеляцію чиновник програв.