Відставка Назарбаєва

Читайте також: Нурсултан Назарбаєв: біографія екс-президента Казахстану

Президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв 19 березня склав повноваження глави держави.

Я прийняв рішення припинити свої повноваження як президента. У цьому році виповниться 30 років, як я займаю найвищий пост. Народ дав мені можливість бути першим президентом незалежного Казахстану,
– сказав Назарбаєв під час свого телезвернення до співгромадян.

Тепер обов'язки президента Казахстану виконуватиме спікер сенату парламенту країни Касим-Жомарт Токаєв, а сам Назарбаєв тепер очолить Раду безпеки Казахстану. Цю посаду він зможе займати довічно. Відповідний закон був схвалений парламентом у травні 2018 року. Назарбаєв також залишиться головою партії "Нур Отан".

Читайте також: Новим президентом Казахстану стане Касим-Жомарт Токаєв: що відомо про політика

Що відомо про Нурсултана Назарбаєва?Назарбаєв був першим і єдиним президентом Казахстану з 1990 року. З 1991 року, коли республіка здобула суверенітет, він кілька разів перемагав на виборах глави держави. У 2007 році парламент надав йому як першому президентові право балотуватися на вищий державний пост необмежену кількість разів. Востаннє Назарбаєв переміг на дострокових президентських виборах у квітні 2015 року, набравши 97,75% голосів, і пішов на п'ятий президентський термін.

Нинішній термін президентських повноважень Назарбаєва закінчується у квітні 2020 року. У липні Назарбаєву виповниться 79 років. До слова, Назарбаєв є кавалером українських орденів Свободи (2010) та Князя Ярослава Мудрого I ступеня (1997).

Як вплине відставка Назарбаєва на Україну журналістам 24 каналу розповів голова Центру соціологічних та політологічних досліджень "Соціовимір" Сергій Таран.

Читайте також: Чи домовлявся Назарбаєв про свою відставку з Путіним: пояснення політолога

За його словами, будь-які авторитарні режими мають таку серйозну проблему, як передача влади. А цей процес супроводжується великою нестабільністю.

Геополітичний вектор Казахстану – помірковано-прозахідний, прокитайська позиція і вимушені добросусідські відносини з Росією – залишиться. Так само, як і не буде принципових змін для України,
– вважає Сергій Таран.

До речі, у Росії на рішення Назарбаєва відреагували блискавично та висловили сподівання: зміна влади ніяк не повпливає на дружбу між Росією і Казахстаном. Так вважає спікер російської Держдуми В'ячеслав Володін.

Дивіться відео про відставку першого і єдиного президента Казахстану

Росія влаштувала "велике переселення" у Криму

Читайте також: У Чорне море вийшов підводний човен РФ з крилатими ракетами на борту

За 5 років анексії окупанти переселили до Криму 70 тисяч росіян. Таку інформацію оприлюднили в "Інформаційному спротиві".

Так, яскраве явище для кожного кримчанина зараз – засилля "переселенців" із Росії. За останні два роки лише у Севастополь переїхали на постійне місце проживання близько 20 тисяч громадян РФ. У Сімферополі ситуація ще складніша: там близько 50 тисяч "переселенців" із Росії.

На цьому фоні в червні – листопаді 2018 року у Криму було зафіксоване значне зростання протестного потенціалу серед корінного населення півострова.

До речі, значна частина колишніх військовослужбовців військово-морських сил України, які зрадили присягу та перейшли на службу у російську армію, тепер проходять службу на Північному і Тихоокеанському флотах ВМФ РФ, подалі від своєї маленької батьківщини. Як бачимо, навіть їх окупанти відправляють подалі з Криму.

Таке "велике переселення" – один зі стратегічних напрямів діяльності окупантів. Вони прагнуть витіснити місцевих жителів із ключових посад у Криму та замінити їх на вихідців із Росії.

Сутички з "Нацкорпусом" у Франківську

Читайте також: У ЦВК пояснили, чому збільшили кількість бюлетенів для першого туру виборів президента

Члени "Національних дружин" і "Національного корпусу" влаштували сутички з правоохоронцями в Івано-Франківську. Інцидент стався в центрі міста перед зустріччю з виборцями Президента України Петра Порошенка.

"Нацкорпус" і "Нацдружини" прийшли на зібрання в момент, коли на сцені виступав гурт "Тік". Праворадикали вкотре виступили за розслідування і покарання винних у корупційних оборудках в оборонному секторі країни.

сутички Франківськ Укроборонпром корупція
Сутички в Івано-Франківську

Так, члени "Нацдружин" принесли плакати "Свинарчуків за ґрати". (Свинарчук – колишнє прізвище бізнес-партнера президента, екс-заступника секретаря РНБО Олега Гладковського та його сина Ігоря). Вони також кричали: "Ганьба" і вимагали покарати "свинарчуків, які наживаються на армії".

Правоохоронці кільцем оточили пікетувальників та відтіснили їх від мітингу з нагоди візиту президента. Спалахнули сутички, під час яких поліцейські застосували сльозогінний газ.

сутички
Сутички в Івано-Франківську

У Києві суддю облили зеленкою

Читайте також: Москалькова збирається відвідати судове засідання у справі Вишинського в Києві

У Києві невідомі облили зеленкою суддю господарського суду Харківської області Віталія Усатого. Напад стався 19 березня біля Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Суддя Усатий саме планував взяти участь у процедурі кваліфікаційного оцінювання. Так, Усатого облили зеленкою, коли він вийшов з автомобіля. Чоловік розповів правоохоронцям, що до нього підійшов невідомий у капюшоні, бризнув зеленкою і втік.


Віталій Усатий

Суддя переконує, що останнім часом він ні з ким не конфліктував.

Зараз поліцейські переглядають записи з камер відеонагляду та розшукують зловмисника.

Журналісти 24 каналу зібрали інформацію про суддю Усатого. Відомо, що він є головою Господарського суду Харківської області та спеціалізується на банкрутстві.

Читайте також: Росія має намір розв'язати нову газову війну, – Клімкін

У 2017 році харків’яни пікетували приміщення цього суду, виступаючи проти банкрутства футбольного клубу "Металіст". Цю справу розглядав саме Усатий, який неодноразово відкладав слухання. За даними ЗМІ, таке затягування дозволяло власнику клубу, олігарху-втікачу Сергієві Курченку отримувати додаткові прибутки від здачі в оренду спортивних комплексів та відтягувати відшкодування боргу перед "Харківобленерго".

У 2011 році Вища рада юстиції встановила порушення з боку судді Усатого при розгляді іншої справи про банкрутство, але вирішили не звільняти суддю.