Про це йдеться у статті "Що стоїть за націоналізацією ПриватБанку. Версія екс-правління", яку опублікував ресурс "Українська правда".

Вираз "дірка у 148 мільярдів" перетворився на кліше, яке багато хто повторює, не розуміючи суть цієї цифри. Часто звучить думка про те, що акціонери вивели цю астрономічну суму за кордон. А насправді цей розрив утворився в результаті того, що НБУ різко і, як ми вважаємо, несправедливо змінив політику обліку заставного майна. В результаті цієї зміни наш банк втратив право враховувати застави загальною вартістю у 142.8 мільярда гривень. Причім цю вартість було підтверджено незалежними оцінювачами, уповноваженими НБУ,
– зазначають автори матеріалу.

З посиланням на експертів вони підкреслюють, що ці різкі зміни НБУ зробив спеціально проти "Приватбанку".

Коли експерти розмірковують про позичальників, пов'язаних з екс-акціонерами банку, часто відбувається дивовижна підміна понять. Звучить думка про те, що банк видав пов'язаним особам кредити, і саме тому виникли проблеми з їх поверненням. Це логічний висновок не витримує жодної критики. Але насправді зараз практично всі українські підприємства погано обслуговують свої кредити. Це відбувається тому, що в країні вже кілька років триває глибока економічна криза. Якщо якесь українське підприємство перестало працювати через війну на Сході України або припинило експорт через погану кон'юнктуру, воно перестає обслуговувати кредити незалежно від того, пов'язано воно з власниками банку чи ні,
– пояснює екс-правління фінустанови.

Також у матеріалі стверджується, що "Приватбанк" регулярно проходив аудит міжнародних аудиторських компаній з великої четвірки.

Але в якийсь момент НБУ знову вирішив кардинально змінити правила гри. Регулятор оголосив, що Міжнародні стандарти фінансової звітності його не цікавлять, відтак він буде самостійно, "експертно" визначати, які особи називати пов'язаними. Але біда в тому, що як тільки ви відмовляєтеся від міжнародних стандартів, а починаєте визначати "на око", хто пов'язаний, а хто ні, починаються маніпуляції. Тому до інсайдерів потрапили такі структури, причетність яких до "Приватбанку" досі пояснити важко,
– наголошує колишній менеджмент банку.

Крім того зазначається, що чіткість критеріїв визначення пов'язаних осіб в банківському бізнесі є надзвичайно важливо, оскільки в таких корумпованих країнах, як Україна, банки завжди намагаються отримати якомога більше впливу на своїх позичальників і контролювати їх, щоб останні не кинули.

У 2014-2015 роках, з моменту початку військових дій, наш банк випробував колосальний відтік депозитів. 63% відтоку ми змогли покрити за рахунок своїх резервів, а 37% – за рахунок рефінансування від НБУ. З початку кризи наш банк отримав рефінансування на суму у 30,2 мільярда гривень. Коли Гонтарева очолила НБУ, вона підвищила кредитну ставку до 28-32% річних! І це замість того, щоб, навпаки, підтримати банки під час кризи, як це роблять центробанки в усьому світі,
– заявляє екс-правління "Привату".

За його словами, цинізм також полягав в тому, що для інших великих банків ставку рефінансування в 2016 році було знижено. Відповідно НБУ повинен був знизити ставку і для "Приватбанку", але під різними приводами так цього і не зробив.

У підсумку наш банк платив величезні відсотки за кредит, який ми були змушені взяти під час війни, виплативши в цілому на момент націоналізації 11.1 мільярда гривень тіла кредиту і 13,1 мільярда відсотків. А ці гроші, звичайно, ой як допомогли б нашому банку під час цієї кризи,
– підкреслюється у статті.

Також стверджується, що упродовж останніх двох років банк пережив сім інформаційних атак (останню ініціювала Гонтарева) на тему "ПриватБанк націоналізують", і кожна з них приводила до відтоків засобів з фінустанови.

В результаті ми отримали класичне пророцтво, яке самовільно виконується. Наші клієнти почали вилучати гроші в такому темпі, що пережити це вже було неможливо. Продовження ви знаєте. Після того, як ми зрозуміли, що ця паніка ставить під загрозу гроші наших клієнтів, ми звернулися до Міністерства фінансів з пропозицією про добровільну передачу банку,
– розповідає екс-правління.

Також фінансисти зазначають, що НБУ щодня створював нові перешкоди, що завадити роботі "Приватбанку".

Навіщо НБУ це робив? Ми не знаємо. Перша версія полягає в тому, що банк відібрали в рамках чергового переділу власності. Друга версія полягає в тому, що команда Гонтаревої щиро вважала, що головна місія НБУ полягає не в розвитку економіки країни, а в "чистці" ринку,
– зауважили колишні керівники структури.

Також автори додають, що МВФ і Всесвітній банк так радо сприйняли звістку про націоналізацію "Приватбанку", оскільки НБУ маніпулював фактам.

Також зауважимо, що від цієї політики НБУ в першу чергу виграли банки з російським капіталом. Примітно, що з моменту початку війни проти Росії частка капіталу російських банків (включно з "люксембурзькою" "Альфою") збільшилася майже удвічі,
– резюмується у матеріалі.

Читайте також: Гонтарева пояснила, чому націоналізували "Приватбанк"

Нагадаємо, увечері 18 грудня Кабмін на спеціальному засіданні ухвалив рішення щодо передачі "Приватбанку" у стовідсоткову власність держави.

Новим головою правління фінустанови став колишній міністр фінансів Олександр Шлапак.

21 грудня стало відомо, що держава придбала акції банку за 1 гривню.