Українська онлайн-платформа Depositphotos об'єднує авторів і покупців фото-, відео- та графічного контенту. Сьогодні цей фотобанк входить до п’ятірки найбільших у світі, надаючи клієнтам у 192 країнах цілодобовий доступ двадцятьма мовами до сотні мільйонів файлів… А починалося все з двох працівників і невеличкого офісу на 20 "квадратів".
Засновником проекту є Дмитро Сергеєв, а ідею для бізнесу підказала йому дружина-фотограф, що заливала свої роботи на продаж, як згодом виявиться, майбутнім конкурентам Depositphotos. Задум зрештою видався водночас і дуже перспективним, і вельми ризикованим. Однак, Дмитро – не з тих, хто звик відступати перед труднощами.
Як себе характеризує підприємець, він є "авантюристом", у якого постійно свербить і який постійно шукає щось нове. Крім того, у нього вже був доволі успішний інтернет-бізнес – створений його командою файлообмінник DepositFiles на піку популярності входив до Топ-10 сайтів світу. Втім, невинна, здавалося б, ініціатива – дати людям можливість обмінюватися улюбленою музикою чи відео – у підсумку обернулася масовими скаргами й позовами через порушення авторських прав, а таких, як Дмитро, почали називати "інтернет-піратами". Тож чоловік швидко зметикував і позбувся проблемного активу.
Виручені кошти і набутий досвід якраз і стали у нагоді на старті фотобанку. Тим більше, з Depositphotos усе працювало інакше: сервіс дав можливість творчим людям заробляти, продаючи свої фото та відео клієнтам, – по суті, він зводив одних з іншими. Щоправда, аби зайняти цю нішу, бізнесменові довелося витратити добрячу суму. Річ у тім, що, намагаючись заманити фотографів на свою платформу, Дмитро платив їм по 10 центів за кожне фото, що було значно більше, аніж у конкурентів. Також споживачам він віддавав ці фото запівдарма. Відтак, інвестори повірили підприємцю, і Depositphotos першою серед української IT-спільноти зуміла залучити багатомільйонні інвестиції від Європейського банку реконструкції та розвитку.
Наразі компанія Depositphotos має 6 офісів у Європі, США та у рідній Україні – в Києві. Як стверджує Дмитро, разом із командою переїжджати звідси вони наміру не мають, хоча й не раз отримали подібні пропозиції. На його переконання, побудувати взірцеву міжнародну компанію можна й тут – підприємець вірить, що все в Україні буде добре.
