Міністр молоді і спорту України, президент НОК України Вадим Гутцайт прокоментував скандальну бійку футболістів у Туреччині. Чиновник провів паралелі недавнього інциденту з найскандальнішим матчем в історії Олімпійських ігор.

Читайте також Бійка завершилася масовим виселенням: турецький готель вирішив не приймати сторону Минаю

Хто візьме відповідальність за безпеку українських спортсменів і представників країн-агресорок?

"13 лютого 2023 року під час тренувальних зборів, відбулася бійка між нашими футболістами ужгородського Минаю та гравцями ярославського Шинника, які проживали в одному готелі.

6 грудня 1956 року у рамках XVI Літніх Олімпійських ігор у місті Мельбурн (Австралія) відбувся найскандальніший в історії півфінальний поєдинок із водного поло між збірними Угорщини та СРСР, що отримав назву "кров у басейні" ("матч на кривавій воді"). Сутичка між гравцями продовжилась кривавим поєдинком тисяч вболівальників.

Що хочуть побачити ті, хто розглядає питання про допуск російських і білоруських спортсменів на міжнародні змагання та Олімпійські ігри – 2024?

Хто візьме на себе відповідальність за безпеку українських спортсменів і представників країн-агресорок?

Наша позиція незмінна: спортсмени країн-агресорок мають бути відсторонені від участі у міжнародних змаганнях у будь-якому статусі, навіть нейтральному", – написав Гутцайт.

Чому Гутцайт згадав про "матч на кривавій воді"

У 1956 році угорці підняли повстання проти радянської окупації. Запеклі бої точилися на вулицях Будапешту. Радянські війська жорстоко придушило повстання. Загинуло понад 3 тисячі цивільних осіб.

У цей час на Олімпійських іграх в Мельбурні мав відбутися матч з водного поло між збірними Угорщини та СРСР. Словесна перепалка між гравцями команд переросла у сутичку, в результаті якої розбили обличчя ватерполісту угорців Ервіну Задору. Матч негайно був зупинений, оскільки організатори боялися розправи над радянськими спортменами.

Угорський ватерполіст Ервін Задор

У підсумку збірній СРСР зарахували поразку. Більшість спортсменів збірної Угорщини попросили політичного притулку і не повернулися на Батьківщину.