Як зауважила гештальт-терапевт Наталя Ярош та психологи Олеся Тихоненко й Ірина Музичук, вважати себе половинкою партнера — не завжди добре, пише "Експрес".
Читайте також: Як зберегти стосунки і не терпіти те, що не подобається
"Зазвичай взаємини починаються з конфлюенції (злиття), закохані вважають себе одним цілим, адже у них спільні бажання та інтереси. Коли етап романтики минає, партнери починають підсвідомо ідентифікувати себе як окрему особистість. І якщо двоє самодостатні люди, але при цьому не втрачають інтересу одне до одного, стосунки стають здоровими, зрілими й гармонійними", – наголосила Тихоненко.
Інколи буває таке, що один партнер починає вважати себе цілісним, а другий – його половинкою. Він забуває про себе і власні інтереси заради коханої людини. Тоді у стосунках виникає залежність.
Якщо людина може задовольняти свої бажання лише завдяки партнерові, тільки з ним відчуває себе повноцінною, а без нього – безпорадною, це свідчить про залежність
– пояснила Наталя Ярош.
Найчастіше через гендерну нерівність у нашому суспільстві половинкою у стосунках відчувають себе жінки. Вони можуть залежати від чоловіка, який заробляє гроші, є успішним, тому почуваються неповноцінними і не можуть ідентифікувати себе окремо.
Проте, чимало жінок такий стан вважають нормальним, і цілком задоволені статусом "половинки". Вони не хочуть реалізовувати себе у чомусь іншому, окрім сімейного життя і готові служити чоловікові, дітям.
Також психологи пояснили, що залежність і прив'язаність – це різні речі.
"Прив'язаність – це коли двоє людей разом відчувають позитивні емоції, любов, а окремо сумують одне без одного, але при цьому не відчувають безпорадності. Прив'язаність не є негативним явищем", – додали вони.
Більше новин, що стосуються лікування, медицини, харчування, здорового способу життя та багато іншого – читайте у розділі Здоров'я.