В нашій країні фактично відсутня повноцінна психосоціальна допомога і бракує фахівців. Та й українці не звикли самі звертатися до психологів. Допомогу отримують хіба в лікарні чи санаторії.
Не може бути реабілітація в санаторії або в будь-якому іншому закритому закладі, де в якийсь спосіб свобода людини обмежуєтсья. Реабілітація психосоціальна можлива тоді, коли людина перебуває в соціумі і, разом з тим, отримує комплекс фахової допомоги,
– пояснив виконавчий директор Інституту психічного здоров'я УКУ Віталій Климчук.
Психологічна допомога солдату необхідна не тільки після війни. А і до того, як він піде на фронт, і, звісно, під час служби. Наприклад, ветеран батальйону "Айдар" Тарас Ковалик зараз допомагає таким, як він – займається психологічною адаптацією бійців. За його словами, у тих, хто часто бував на межі життя та смерті, загострюється почуття справедливості.
Він додав, що коли сам повернувся додому з фронту, то підтримку отримав лише від родини та громадських організацій. Відчуття довіри до держави не було. Тарас вважає, що необхідно створити спеціальні служби для ветеранів, у яких працюватимуть такі ж солдати або їхні родичі, тому що бійцям простіше контактувати з державою через людей з аналогічним досвідом. Крім того, важливо сформувати в суспільстві образ ветерана не як постраждалого, а як сильної людини.
Проблема не у тому, що всім байдуже. Не у тому, що влада не хоче це бачити. А лише у тому, що за 20 років у нас не було створеної системи, і зараз кожен допомагає без структурованого посилу від держави. Це все питання структурованості організацій, структурованості фінансування і розподілу коштів, які держава готова на це дати,
– впевнена експертка групи з реформи системи охорони здоров'я "Реанімаційного пакету реформ" Зоряна Черненко.
Закон про психосоціальну реабілітацію обговорюють вже два роки, втім, готового документу досі немає.
Читайте також: Посттравматичний стресовий розлад та інші проблеми: що може чекати на бійців АТО